ответ:Живлення Дніпра змішане. У верхній частині басейну переважає снігове живлення (близько 50 %), на дощове й підземне припадає відповідно 20 і 30 %. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного — зменшується до 10-15 %, а дощового майже немає[1]. Близько 80 % річного стоку Дніпра формується в верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале[1]. Зокрема, верхній Дніпро з Березиною й Сожем дає 35 % річної маси води, Прип'ять — 26 % і Десна — 21 %. Середній річний стік річки поблизу Києва — 43,4 млрд м³ (1 370 м³/с), а в гирлі — 53,5 млрд м³ (1 700 м³/с)[1]. Найбільший відсоток води (55—57 % річної кількості) стікає в Дніпро у весняні місяці, коли тануть сніги, найменший — взимку (12 %); на літо припадає 17—21 % річного стоку, на осінь — 12—14 %[9]. Відхилення від цих даних бувають досить значні, наприклад, весняний стік води в Києві коливається в різні роки від 46 до 78 %[9].
Найбільш типовими причинами міграції є: прагнення до поліпшення умов і якості життя; більш сприятливі умови оплати і праці, пошук можливостей для реалізації себе у професійній діяльності; реструктуризація виробничих об'єктів, зміна їх регіонального розміщення;погіршення екологічної обстановки в місці постійного проживання; необхідність в зміні клімату за станом здоров'я, супровід родичів; прагнення змінити життя, потреба в розвитку культури; погіршення умов праці, розвиток конфліктів на роботі; висновок законного шлюбу, об'єднання з близькими людьми; конфліктів в сім'ї;військові дії, виникнення етнічних і соціальних конфліктів; випадкові обставини та ін.
ответ:Живлення Дніпра змішане. У верхній частині басейну переважає снігове живлення (близько 50 %), на дощове й підземне припадає відповідно 20 і 30 %. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного — зменшується до 10-15 %, а дощового майже немає[1]. Близько 80 % річного стоку Дніпра формується в верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале[1]. Зокрема, верхній Дніпро з Березиною й Сожем дає 35 % річної маси води, Прип'ять — 26 % і Десна — 21 %. Середній річний стік річки поблизу Києва — 43,4 млрд м³ (1 370 м³/с), а в гирлі — 53,5 млрд м³ (1 700 м³/с)[1]. Найбільший відсоток води (55—57 % річної кількості) стікає в Дніпро у весняні місяці, коли тануть сніги, найменший — взимку (12 %); на літо припадає 17—21 % річного стоку, на осінь — 12—14 %[9]. Відхилення від цих даних бувають досить значні, наприклад, весняний стік води в Києві коливається в різні роки від 46 до 78 %[9].
Объяснение:
Объяснение:
Найбільш типовими причинами міграції є: прагнення до поліпшення умов і якості життя; більш сприятливі умови оплати і праці, пошук можливостей для реалізації себе у професійній діяльності; реструктуризація виробничих об'єктів, зміна їх регіонального розміщення;погіршення екологічної обстановки в місці постійного проживання; необхідність в зміні клімату за станом здоров'я, супровід родичів; прагнення змінити життя, потреба в розвитку культури; погіршення умов праці, розвиток конфліктів на роботі; висновок законного шлюбу, об'єднання з близькими людьми; конфліктів в сім'ї;військові дії, виникнення етнічних і соціальних конфліктів; випадкові обставини та ін.