Відкриття Америки пов'язано з ім'ям Христофора Колумба - самого знаменитого першовідкривача у світі.
Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.
Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.
3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.
Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.
28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.
На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.
У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом. На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.
Марко Поло(15 қыркүйек 1254ж. — 9 қаңтар 1324ж.) — Венецияда, саудагер Нико Полоның отбасында туылған италян көпесі және саяхатшысы. Алайда кейбір деректер бойынша Марко Поло поляк делінеді, бұл жерде Поло кішкентай әріппен жазылады және бұл оның тегі емес, ұлтын білдіреді, бірақ бұл көзқарастың өтірік-шыңдығы белгісіз.
Өзінің «Алуан түрлі әлем туралы кітап» атты еңбегінде өзінің Азияға сапары туралы жазған. Марко Полоның еңбегіндегі ақпараттар күмәндік туғызсса да, бұл ақпараттар ортағасырлық: Иран, Қытай, Моңғолия, Индонезия және т.б. елдер туралы аса маңызды ақпарат көзі болып табылады. Бұл кітап 14 — 16 ғасырдағы саяхатшыларға, картографтарға, жазушыларға ірі әсерін тигізген. Сонымен қатар Үндістанға жол іздеген Христофор Колумб осы кітапты қолданған.
13 ғасырда Жерорта теңізінде үстемдік орнатқан венециялық және гэнуздық саудагерлер Орталық Азия, Қытай, Үндістан жерлеріне көз тігеді, ал бұл жаңа елдерді зерттеудің бастамасы болады. Сол себепті екі ірі венециялық саудагерлер Шығыс Азияға жол тартады. 1260 жылы Марконың әкесі — Николо өзінің ағасы Маффеомен, Крымда сауда үйі бар ағасы — Маркоға аттанады. Крымнан 1253 жылы Гийом де Рубрук жүріп өткен жолмен Сарай-Батуға жолға шығады. Сарай-Батуда 1 жыл болып, әрі қарай Бұхараға барады. Сол кездегі Батыйдың ағасы Берекенің әскери іс-әрекеттерінің қауіптілігіне байланысты, Николо мен Маффео Бұхарада 3 жыл қалып қалады. 3 жыл өткеннен кейін Хулагудың Ханбалықтағы ағасы және моңғол ханы Хубилайға жіберген парсы керуеніне қосылады. 1266 жылдың қысында Ханбалыққа жетеді және ағайындыларды Хубилай хан кездестіріп алады. Ағайындылардың айтуы бойынша Хубилай хан оларға алтын беріп және рим папасынан Йерусалимнен Иссус Христостын қабірінен май және христиан монархтарың жіберуін сұрайды. Сөйтіп Николо мен Маффео Ватиканға моңғол елшісімен жолға шығады, бірақ елші ауырып, жолда қалып қалады. Жолда Николо әйелінің қайтыс болғаның және 1254 жылы Марко атты баласының туылғаның естиді. 1269 жылы ағайындылар Венецияға оралып, Папа Климент IV – нің қайтыс болғаның естиді, жаңа рим папасы сайланбағандықтан, ағайындылар Хубилайдың тапсырмасың орындамақ болып 1271 жылы өзімен Марконы алып, Йерусалимге аттанады.
Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.
Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.
3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.
Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.
28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.
На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.
У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом.
На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.
Марко Поло(15 қыркүйек 1254ж. — 9 қаңтар 1324ж.) — Венецияда, саудагер Нико Полоның отбасында туылған италян көпесі және саяхатшысы. Алайда кейбір деректер бойынша Марко Поло поляк делінеді, бұл жерде Поло кішкентай әріппен жазылады және бұл оның тегі емес, ұлтын білдіреді, бірақ бұл көзқарастың өтірік-шыңдығы белгісіз.
Өзінің «Алуан түрлі әлем туралы кітап» атты еңбегінде өзінің Азияға сапары туралы жазған. Марко Полоның еңбегіндегі ақпараттар күмәндік туғызсса да, бұл ақпараттар ортағасырлық: Иран, Қытай, Моңғолия, Индонезия және т.б. елдер туралы аса маңызды ақпарат көзі болып табылады. Бұл кітап 14 — 16 ғасырдағы саяхатшыларға, картографтарға, жазушыларға ірі әсерін тигізген. Сонымен қатар Үндістанға жол іздеген Христофор Колумб осы кітапты қолданған.
13 ғасырда Жерорта теңізінде үстемдік орнатқан венециялық және гэнуздық саудагерлер Орталық Азия, Қытай, Үндістан жерлеріне көз тігеді, ал бұл жаңа елдерді зерттеудің бастамасы болады. Сол себепті екі ірі венециялық саудагерлер Шығыс Азияға жол тартады. 1260 жылы Марконың әкесі — Николо өзінің ағасы Маффеомен, Крымда сауда үйі бар ағасы — Маркоға аттанады. Крымнан 1253 жылы Гийом де Рубрук жүріп өткен жолмен Сарай-Батуға жолға шығады. Сарай-Батуда 1 жыл болып, әрі қарай Бұхараға барады. Сол кездегі Батыйдың ағасы Берекенің әскери іс-әрекеттерінің қауіптілігіне байланысты, Николо мен Маффео Бұхарада 3 жыл қалып қалады. 3 жыл өткеннен кейін Хулагудың Ханбалықтағы ағасы және моңғол ханы Хубилайға жіберген парсы керуеніне қосылады. 1266 жылдың қысында Ханбалыққа жетеді және ағайындыларды Хубилай хан кездестіріп алады. Ағайындылардың айтуы бойынша Хубилай хан оларға алтын беріп және рим папасынан Йерусалимнен Иссус Христостын қабірінен май және христиан монархтарың жіберуін сұрайды. Сөйтіп Николо мен Маффео Ватиканға моңғол елшісімен жолға шығады, бірақ елші ауырып, жолда қалып қалады. Жолда Николо әйелінің қайтыс болғаның және 1254 жылы Марко атты баласының туылғаның естиді. 1269 жылы ағайындылар Венецияға оралып, Папа Климент IV – нің қайтыс болғаның естиді, жаңа рим папасы сайланбағандықтан, ағайындылар Хубилайдың тапсырмасың орындамақ болып 1271 жылы өзімен Марконы алып, Йерусалимге аттанады.