самые комфортные условия для жизни - субтропики - средиземноморье (италия, греция), на втором месте - умеренный морской и умеренный переходный от морского к континентальному тип климата. это объясняется невысокими температурами и не низкими и умеренной влажностью. эти климатические условия благоприятны как для людей, так и для живых организмов (растений и животных). это с точки зрения климата. если по рельефу, то наиболее благоприятные условия на равнинах, на расстоянии до 1000 м от воды (моря, озера, реки) и не выше 500 м. над уровнем моря.
. самые неблагоприятные: участки - западная сибирь, северные районы россии; территории выше 1000 м над уровнем моря; территории внутри континентов (сухо) , в пустынях, в джунглях, там, где холодно (арктический и антарктический пояса земли)
інансова сфера XXІ ст. зазнала значних трансформацій, які призвели до зміни багатьох фінансових систем країн світу. Ця трансформація проявляється в тому, що фінансові ринки зростають значно швидше за інші сектори економіки. Саме зростаюча роль фінансового ринку в загальній структурі економіки вимагає перебудови всієї системи управління фінансовим ринком.
Кризові процеси 2008-2009 років завдячують своїй появі саме фінансовому ринку. Однак, варто відзначити, що сама проблема зародилась набагато раніше, із початком лібералізації світових фінансових ринків у 90-х роках. Для української економіки прояви кризових процесів зародились від кооперації зростання зовнішнього державного боргу та знищення поступлення валюти на внутрішній ринок в силу втрати провідними експортно-орієнтованими галузями частки на світових ринках. Сутність проблеми полягав у тому, що зовнішні запозичення, ще і в таких обсягах вимагають від валютного ринку системної інтенсифікаційної роботи, так як держава змушена обслуговувати зовнішній борг в іноземній валюті, саме тому при зменшенні обсягів роботи внутрішнього валютного ринку, держава втрачає платоспроможність до обслуговування боргів так би мовити із середини і заповнює такий дефіцит валюти новими зовнішніми валютними запозиченнями.
Саме тому після всіх негативних проявів в економічні та фінансовій системах 2008-2009 роках, відголоски яких лунають і досі, всі світові школи та вчені почали шукати напрями вирішення цієї ситуації, підтвердженням цього слугує Всесвітній економічний форум у Давосі 2014 року, на якому вперше від початку кризи піднімались питання не самої кризи як явища, а напрямів та методів її вирішення.
самые комфортные условия для жизни - субтропики - средиземноморье (италия, греция), на втором месте - умеренный морской и умеренный переходный от морского к континентальному тип климата. это объясняется невысокими температурами и не низкими и умеренной влажностью. эти климатические условия благоприятны как для людей, так и для живых организмов (растений и животных). это с точки зрения климата. если по рельефу, то наиболее благоприятные условия на равнинах, на расстоянии до 1000 м от воды (моря, озера, реки) и не выше 500 м. над уровнем моря.
. самые неблагоприятные: участки - западная сибирь, северные районы россии; территории выше 1000 м над уровнем моря; территории внутри континентов (сухо) , в пустынях, в джунглях, там, где холодно (арктический и антарктический пояса земли)
інансова сфера XXІ ст. зазнала значних трансформацій, які призвели до зміни багатьох фінансових систем країн світу. Ця трансформація проявляється в тому, що фінансові ринки зростають значно швидше за інші сектори економіки. Саме зростаюча роль фінансового ринку в загальній структурі економіки вимагає перебудови всієї системи управління фінансовим ринком.
Кризові процеси 2008-2009 років завдячують своїй появі саме фінансовому ринку. Однак, варто відзначити, що сама проблема зародилась набагато раніше, із початком лібералізації світових фінансових ринків у 90-х роках. Для української економіки прояви кризових процесів зародились від кооперації зростання зовнішнього державного боргу та знищення поступлення валюти на внутрішній ринок в силу втрати провідними експортно-орієнтованими галузями частки на світових ринках. Сутність проблеми полягав у тому, що зовнішні запозичення, ще і в таких обсягах вимагають від валютного ринку системної інтенсифікаційної роботи, так як держава змушена обслуговувати зовнішній борг в іноземній валюті, саме тому при зменшенні обсягів роботи внутрішнього валютного ринку, держава втрачає платоспроможність до обслуговування боргів так би мовити із середини і заповнює такий дефіцит валюти новими зовнішніми валютними запозиченнями.
Саме тому після всіх негативних проявів в економічні та фінансовій системах 2008-2009 роках, відголоски яких лунають і досі, всі світові школи та вчені почали шукати напрями вирішення цієї ситуації, підтвердженням цього слугує Всесвітній економічний форум у Давосі 2014 року, на якому вперше від початку кризи піднімались питання не самої кризи як явища, а напрямів та методів її вирішення.
Объяснение: