Процесс урбанизации в своём развитии проходит 3 этапа. I. Формирующаяся урбанизация. На данном этапе доля городского населения не превышает 50%, наблюдается возникновение новых городов, в частности, за счёт перехода некоторых сельских поселений в разряд городских. Особенно быстро растут крупные города. При этом рост крупнейшего в стране города, обычно столицы или главного морского порта, значительно опережает остальные. Рост крупнейших городов порой происходит в форме "ложной” урбанизации, то есть формирования трущобных кварталов, заселённых бедными выходцами из сельской местности. В настоящее время многие страны Африки и Азии переживают этот этап процесса урбанизации.
II. Развитая урбанизация – этап, который характеризуется высокими темпами роста городов-миллионеров и формированием агломераций вокруг крупных городов. Удельный вес горожан в населении страны превышает отметку в 50%, новые города уже практически не возникают, но имеющиеся города, особенно крупные, быстро развиваются, складываются групповые системы городов. Этот этап урбанизации присущ многим странам Восточной Европы, СНГ, Латинской Америки, Северной Африки, Юго-Западной Азии, Океании.
III. Зрелая урбанизация – этап процесса урбанизации, наблюдаемый в наиболее развитых странах Европы, США, Канаде, Австралии, Японии, Израиле. На этой стадии население центров крупных городов постепенно переселяется в загородную зону, однако продолжает работать, учиться, вести разнообразную деятельность в городе, для чего каждый день приезжает в город. В результате центры городов превращаются в деловые районы, где развивается предпринимательство, банковский и финансовый сектор, управление, а жилые массивы всё больше удаляются от центра. Подобный социально-географический процесс называется субурбанизацией. На этапе зрелой урбанизации по мере развития современных технологий транспорта и связи отрасли городской экономики и городской образ жизни широко распространяются и в сельской местности, в результате условия жизни в городах и сёлах значительно сближаются. При том, что сёла официально сохраняют свой сельский статус, их облик и среда практически не отличаются от городских поселений. Этот процесс сглаживания социально-экономических различий и границ между городскими и сельскими поселениями получил название рурбанизация.
2)Машинобудування - це основна галузь машинобудування, на яку припадає 35% вартості світової продукції промисловості. Так само машинобудування по праву вважається найбільш трудомісткою галуззю, особливо приладобудування, електротехнічна промисловість, атомне машинобудування
3)
Машинобудівний комплекс Дніпропетровської області налічує 120 підприємств - майже 10% галузі України. З 44 підприємств України, зазначених Постановою КМУ, як стратегічно важливі для економіки України і безпеки держави, 12 машинобудівних підприємств розташовані в Дніпропетровській області. Це підприємства важкого і металлоемкого машинобудування, верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарського машинобудування.
Аналіз статистичних даних розвитку машинобудування України показує присутність кількох чітко виражених циклів. Так, період з 1986 по 1990 роки - це фаза підйому, період з 1990 по 2000 рік - фаза рецесії (підфази краху / гострої кризи і спаду), 10-річного спаду. Динаміка з 2001 року по 2009 рік показує хаотичний розвиток машинобудування. З 2009 року відзначається незначне зростання.
4) виробничо-технічне підприємство «УРАЛ», м Міас (виробництво повноприводних автомобілів УРАЛ); - Челябінський тракторний завод - «уралтрак» (виробництво промислових тракторів і двигунів до них); машинобудівний завод «Уралпромтехніка», м Міас (основний виробник самоскидів, лісовозів, трубовозів, трубовозами, сортиментовозів); -Златоустовскій машинобудівний завод (Виробництво алюмінієвого профілю);машинобудівний завод «Уралпромтехніка», м Міас (основний виробник самоскидів, лісовозів, трубовозів, трубовозами, сортиментовозів); - Златоустівський машинобудівний завод (Виробництво алюмінієвого профілю); - Кусінскій машинобудівний завод (виробництво топок, котелень, економайзерів, насосів). Продукція даних машинобудівних заводів використовується як усередині країни, так і поставляється за кордон.
5)1 Сировинний фактор (потрібно метал у великих кількостях). 2 Трудомісткість (потрібні великі затрати праці). З наукоємні (потрібна большпя база з НДІ, конструкторськими бюро, експериментальними філіями). 4 Транспортний фактор (так як продукцію треба перевозити в інші райони, повинна бути добре розвинена транспортна інфраструктура). 5 Споживчий фактор (підприємства розташовуються ближче до споживача, так як перевезення задоволена обтяжлива).
6)Спільною рисою машинобудування, оборонно-промислового комплексу (ОПК) і будівництва є те, що в машинобудуванні і ОПК створюється активна частина основного капіталу економіки (машини і обладнання різного призначення, транспортні засоби, вузли, прилади і агрегати), які через інвестіціонностроітельную діяльність, здійснювану за до будівельно-монтажних робіт, перетворюються в основний капітал економіки і утворюють виробничий апарат країни.
Машинобудування об'єднує такі галузі обробної промисловості: виробництво промислових машин і устаткування, електронна і електротехнічна промисловість, транспортне машинобудування, верстатоінструментальної промисловість, приладобудування і промисловість засобів зв'язку, металообробка.
За функціональним призначенням машинобудування в ньому можна виділити наступні великі агрегати: високотехнологічні галузі (переважно машинобудування ОПК); структурообразующие галузі (верстатобудування, приладобудування і електротехнічна промисловість); машинобудування для АПК (тракторне і сільськогосподарське машинобудування, машинобудування для легкої і харчової промисловості і виробництво побутових приладів); машинобудування для будівельного комплексу (будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, частково важке і транспортне машинобудування); машинобудування для ПЕК (хімічна, нафтова і газова машинобудування); машинобудування для інфраструктури (автомобілебудування, промисловість засобів зв'язку, частково важке і транспортне машинобудування).
I. Формирующаяся урбанизация. На данном этапе доля городского населения не превышает 50%, наблюдается возникновение новых городов, в частности, за счёт перехода некоторых сельских поселений в разряд городских. Особенно быстро растут крупные города. При этом рост крупнейшего в стране города, обычно столицы или главного морского порта, значительно опережает остальные. Рост крупнейших городов порой происходит в форме "ложной” урбанизации, то есть формирования трущобных кварталов, заселённых бедными выходцами из сельской местности. В настоящее время многие страны Африки и Азии переживают этот этап процесса урбанизации.
II. Развитая урбанизация – этап, который характеризуется высокими темпами роста городов-миллионеров и формированием агломераций вокруг крупных городов. Удельный вес горожан в населении страны превышает отметку в 50%, новые города уже практически не возникают, но имеющиеся города, особенно крупные, быстро развиваются, складываются групповые системы городов. Этот этап урбанизации присущ многим странам Восточной Европы, СНГ, Латинской Америки, Северной Африки, Юго-Западной Азии, Океании.
III. Зрелая урбанизация – этап процесса урбанизации, наблюдаемый в наиболее развитых странах Европы, США, Канаде, Австралии, Японии, Израиле. На этой стадии население центров крупных городов постепенно переселяется в загородную зону, однако продолжает работать, учиться, вести разнообразную деятельность в городе, для чего каждый день приезжает в город. В результате центры городов превращаются в деловые районы, где развивается предпринимательство, банковский и финансовый сектор, управление, а жилые массивы всё больше удаляются от центра. Подобный социально-географический процесс называется субурбанизацией. На этапе зрелой урбанизации по мере развития современных технологий транспорта и связи отрасли городской экономики и городской образ жизни широко распространяются и в сельской местности, в результате условия жизни в городах и сёлах значительно сближаются. При том, что сёла официально сохраняют свой сельский статус, их облик и среда практически не отличаются от городских поселений. Этот процесс сглаживания социально-экономических различий и границ между городскими и сельскими поселениями получил название рурбанизация.
2)Машинобудування - це основна галузь машинобудування, на яку припадає 35% вартості світової продукції промисловості. Так само машинобудування по праву вважається найбільш трудомісткою галуззю, особливо приладобудування, електротехнічна промисловість, атомне машинобудування
3)
Машинобудівний комплекс Дніпропетровської області налічує 120 підприємств - майже 10% галузі України. З 44 підприємств України, зазначених Постановою КМУ, як стратегічно важливі для економіки України і безпеки держави, 12 машинобудівних підприємств розташовані в Дніпропетровській області. Це підприємства важкого і металлоемкого машинобудування, верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарського машинобудування.
Аналіз статистичних даних розвитку машинобудування України показує присутність кількох чітко виражених циклів. Так, період з 1986 по 1990 роки - це фаза підйому, період з 1990 по 2000 рік - фаза рецесії (підфази краху / гострої кризи і спаду), 10-річного спаду. Динаміка з 2001 року по 2009 рік показує хаотичний розвиток машинобудування. З 2009 року відзначається незначне зростання.
4) виробничо-технічне підприємство «УРАЛ», м Міас (виробництво повноприводних автомобілів УРАЛ); - Челябінський тракторний завод - «уралтрак» (виробництво промислових тракторів і двигунів до них); машинобудівний завод «Уралпромтехніка», м Міас (основний виробник самоскидів, лісовозів, трубовозів, трубовозами, сортиментовозів); -Златоустовскій машинобудівний завод (Виробництво алюмінієвого профілю);машинобудівний завод «Уралпромтехніка», м Міас (основний виробник самоскидів, лісовозів, трубовозів, трубовозами, сортиментовозів); - Златоустівський машинобудівний завод (Виробництво алюмінієвого профілю); - Кусінскій машинобудівний завод (виробництво топок, котелень, економайзерів, насосів). Продукція даних машинобудівних заводів використовується як усередині країни, так і поставляється за кордон.
5)1 Сировинний фактор (потрібно метал у великих кількостях). 2 Трудомісткість (потрібні великі затрати праці). З наукоємні (потрібна большпя база з НДІ, конструкторськими бюро, експериментальними філіями). 4 Транспортний фактор (так як продукцію треба перевозити в інші райони, повинна бути добре розвинена транспортна інфраструктура). 5 Споживчий фактор (підприємства розташовуються ближче до споживача, так як перевезення задоволена обтяжлива).
6)Спільною рисою машинобудування, оборонно-промислового комплексу (ОПК) і будівництва є те, що в машинобудуванні і ОПК створюється активна частина основного капіталу економіки (машини і обладнання різного призначення, транспортні засоби, вузли, прилади і агрегати), які через інвестіціонностроітельную діяльність, здійснювану за до будівельно-монтажних робіт, перетворюються в основний капітал економіки і утворюють виробничий апарат країни.
Машинобудування об'єднує такі галузі обробної промисловості: виробництво промислових машин і устаткування, електронна і електротехнічна промисловість, транспортне машинобудування, верстатоінструментальної промисловість, приладобудування і промисловість засобів зв'язку, металообробка.
За функціональним призначенням машинобудування в ньому можна виділити наступні великі агрегати: високотехнологічні галузі (переважно машинобудування ОПК); структурообразующие галузі (верстатобудування, приладобудування і електротехнічна промисловість); машинобудування для АПК (тракторне і сільськогосподарське машинобудування, машинобудування для легкої і харчової промисловості і виробництво побутових приладів); машинобудування для будівельного комплексу (будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, частково важке і транспортне машинобудування); машинобудування для ПЕК (хімічна, нафтова і газова машинобудування); машинобудування для інфраструктури (автомобілебудування, промисловість засобів зв'язку, частково важке і транспортне машинобудування).