Нефтяная промышленность играет ведущую роль в мировой экономике. Это также главный стратегический источник сырья. А) Отметьте главный регион нефтяной промышленности Казахстана на карте изображения. б) Назовите важность нефтяной промышленности для государства Казахстан. с) Как вы оцениваете перспективы нефтяной отрасли в Казахстане?
Относительно экватора материк расположен в Северном полушарии. Северный тропик пересекает материк в южной части. Северный полярный круг проходит в северной части материка. Относительно нулевого меридиана большая часть материка расположена в Восточном полушарии и небольшая часть материка в выходит в Западное полушарие
2. Крайние точки Евразии:
Северная: мыс Челюскин – 77° с.ш. 104° в.д.
Южная: мыс Пиай – 1° с.ш. 103° в.д.
Западная: мыс Рока – 38° с.ш. 9°з.д.
Восточная: мыс Дежнёва – 66° с.ш. 169° з.д.
С севера на юг материк протянулся на 76°. На 9000 км (измеряем линейкой по карте и умножаем на масштаб карты)
С запада на восток материк протянулся на 200° . На 13000 км
3. Евразия расположена в экваториальном, субэкваториальном, тропическом, субтропическом, умеренном, субарктическом и арктическом климатических поясах
4. Материк омывается четырьмя океанами: Тихим на востоке, Атлантическим на западе, индийским на юге и Северным Ледовитым на севере. Моря омывающие Евразию: Норвежское, Баренцево, Белое, Карское, Море Лаптевых, Восточно-Сибирское море, Чукотское, Берингово, Охотское, Японское, Желтое, Восточно-Китайское, Южно-Китайское, Аравийское, Красное, Средиземное, Черное, Азовское, Адриатическое, Мраморное, Эгейское, Тиренское, Ионическое, Северное.
5. Относительно других материков
На юге от Африки Евразия отделена Гибралтарским проливом, Средиземным морем и Суэцким каналом,
На востоке Евразия отделена от Северной Америки Беринговым проливом.
Южная Америка относительно Евразии расположена на юго-западе
Австралия относительно Евразии расположена на юго-востоке.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение:
Евразияя
Относительно экватора материк расположен в Северном полушарии. Северный тропик пересекает материк в южной части. Северный полярный круг проходит в северной части материка. Относительно нулевого меридиана большая часть материка расположена в Восточном полушарии и небольшая часть материка в выходит в Западное полушарие
2. Крайние точки Евразии:
Северная: мыс Челюскин – 77° с.ш. 104° в.д.
Южная: мыс Пиай – 1° с.ш. 103° в.д.
Западная: мыс Рока – 38° с.ш. 9°з.д.
Восточная: мыс Дежнёва – 66° с.ш. 169° з.д.
С севера на юг материк протянулся на 76°. На 9000 км (измеряем линейкой по карте и умножаем на масштаб карты)
С запада на восток материк протянулся на 200° . На 13000 км
3. Евразия расположена в экваториальном, субэкваториальном, тропическом, субтропическом, умеренном, субарктическом и арктическом климатических поясах
4. Материк омывается четырьмя океанами: Тихим на востоке, Атлантическим на западе, индийским на юге и Северным Ледовитым на севере. Моря омывающие Евразию: Норвежское, Баренцево, Белое, Карское, Море Лаптевых, Восточно-Сибирское море, Чукотское, Берингово, Охотское, Японское, Желтое, Восточно-Китайское, Южно-Китайское, Аравийское, Красное, Средиземное, Черное, Азовское, Адриатическое, Мраморное, Эгейское, Тиренское, Ионическое, Северное.
5. Относительно других материков
На юге от Африки Евразия отделена Гибралтарским проливом, Средиземным морем и Суэцким каналом,
На востоке Евразия отделена от Северной Америки Беринговым проливом.
Южная Америка относительно Евразии расположена на юго-западе
Австралия относительно Евразии расположена на юго-востоке.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение: