Сиби́рь — часть Сибири, расположенная между Уральскими горами на западе и руслом Енисея на востоке. Площадь региона — 2 451,1 тыс. км² (15 % территории России). Население российской части Западной Сибири — 16,6 млн чел. (на 01.01.2010), то есть около 10 % населения России[1]. Плотность населения — 6 чел. на 1 км².
Западная Сибирь представляет собой территорию на две с половиной тысячи километров от Северного Ледовитого океана до возвышенностей Казахского мелкосопочника и на тысячу девятьсот километров от гор Урала до Енисея. Около восьмидесяти процентов площади Западной Сибири расположено в пределах Западно-Сибирской равнины, состоящей из двух плоских чашеобразных сильно заболоченных впадин, разделенных повышенными до 175—200 м Сибирскими Увалами. На юго-востоке Западно-Сибирская равнина, постепенно повышаясь, сменяется предгорьями Алтая, Салаира, Кузнецкого Алатау и Горной Шории.
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.
Сиби́рь — часть Сибири, расположенная между Уральскими горами на западе и руслом Енисея на востоке. Площадь региона — 2 451,1 тыс. км² (15 % территории России). Население российской части Западной Сибири — 16,6 млн чел. (на 01.01.2010), то есть около 10 % населения России[1]. Плотность населения — 6 чел. на 1 км².
Западная Сибирь представляет собой территорию на две с половиной тысячи километров от Северного Ледовитого океана до возвышенностей Казахского мелкосопочника и на тысячу девятьсот километров от гор Урала до Енисея. Около восьмидесяти процентов площади Западной Сибири расположено в пределах Западно-Сибирской равнины, состоящей из двух плоских чашеобразных сильно заболоченных впадин, разделенных повышенными до 175—200 м Сибирскими Увалами. На юго-востоке Западно-Сибирская равнина, постепенно повышаясь, сменяется предгорьями Алтая, Салаира, Кузнецкого Алатау и Горной Шории.
Объяснение:
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.