Аралкум (Ара́л + тюрк. кум) — нова пустеля, що формується на місці висихаючого Аральского моря.
Піщано-солончакова пустеля знаходиться на території Узбекистану і Казахстану, на північний захід від пустель Каракуми та Кизилкум. Також пустелю називають Аккум (Біла пустеля).
Водний баланс Аральського моря був порушений через великі іригаційні проекти, здійснені в часи СРСР. Після будівництва Кокаральської греблі в 2005 році Північний Арал поступово відновлюється, але Південний Арал висихає, збільшуючи площу Аралкума.
Колишнє дно Аральського моря в Узбекистані, 2004 рік
Внаслідок опустелювання біорізноманіття регіону зменшилось на 200 видів рослин та тварин. Теперішня флора висохлого дна озера почала розвиватись з 1960 року. Вона складається з 34 родин рослин зі 134 родами та 300 видами. Основні представники: Солонець трав'янистий, Suaeda crassifolia, Tripolium vulgare на суглинистих ґрунтах, а також Suaeda acuminata і Atriplex fominii на піщаних ґрунтах
Аралкум займає площу понад 38 000 км² і є потужним джерелом вітрового виносу. Пилові бурі виносять близько 100 мільйонів тонн токсичних солей та пилу в рік. Дрібнодисперсний пил, що виноситься з колишнього дна водойми, містить залишки мінеральних добрив та пестицидів, що вимивались зі зрошуваних полів. Над пустелею проходить потужний повітряний потік з заходу на схід, який спричиняє швидке розповсюдження аерозолю за межі Центральної Азії. Токсичні речовини з Аралкуму були знайдені в крові пінгвінів в Антарктиці, звичайний аральский пил — на льодовиках Гренландії, в норвезьких лісах та полях Білорусі.
Географічне положення. Географічне положення материка, тобто розташування його на земній кулі, визначає його природні умови. А природа безпосередньо впливає на особливості розселення, характер господарства тощо. Вивчають географічне положення материка за певним планом. Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною — мис Голковий (Агульяс). Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її. Північна частина Африки помітно ширша, ніж південна. Крайня західна точка — мис Альмаді, східна — мис Рас-Гафун. Африка з усіх боків омивається океанами і їх морями: з заходу і півдня — Атлантичним океаном, з півночі — Середземним морем, зі сходу і півдня — Індійським океаном, а з північного сходу — Червоним морем. На південь від екватора Африка звужується, і тому вплив Атлантичного та Індійського океанів тут сильніший, ніж на півночі. Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії.
Объяснение:
Аралкум (Ара́л + тюрк. кум) — нова пустеля, що формується на місці висихаючого Аральского моря.
Піщано-солончакова пустеля знаходиться на території Узбекистану і Казахстану, на північний захід від пустель Каракуми та Кизилкум. Також пустелю називають Аккум (Біла пустеля).
Водний баланс Аральського моря був порушений через великі іригаційні проекти, здійснені в часи СРСР. Після будівництва Кокаральської греблі в 2005 році Північний Арал поступово відновлюється, але Південний Арал висихає, збільшуючи площу Аралкума.
Колишнє дно Аральського моря в Узбекистані, 2004 рік
Внаслідок опустелювання біорізноманіття регіону зменшилось на 200 видів рослин та тварин. Теперішня флора висохлого дна озера почала розвиватись з 1960 року. Вона складається з 34 родин рослин зі 134 родами та 300 видами. Основні представники: Солонець трав'янистий, Suaeda crassifolia, Tripolium vulgare на суглинистих ґрунтах, а також Suaeda acuminata і Atriplex fominii на піщаних ґрунтах
Аралкум займає площу понад 38 000 км² і є потужним джерелом вітрового виносу. Пилові бурі виносять близько 100 мільйонів тонн токсичних солей та пилу в рік. Дрібнодисперсний пил, що виноситься з колишнього дна водойми, містить залишки мінеральних добрив та пестицидів, що вимивались зі зрошуваних полів. Над пустелею проходить потужний повітряний потік з заходу на схід, який спричиняє швидке розповсюдження аерозолю за межі Центральної Азії. Токсичні речовини з Аралкуму були знайдені в крові пінгвінів в Антарктиці, звичайний аральский пил — на льодовиках Гренландії, в норвезьких лісах та полях Білорусі.
Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною — мис Голковий (Агульяс).
Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її.
Північна частина Африки помітно ширша, ніж південна. Крайня західна точка — мис Альмаді, східна — мис Рас-Гафун.
Африка з усіх боків омивається океанами і їх морями: з заходу і півдня — Атлантичним океаном, з півночі — Середземним морем, зі сходу і півдня — Індійським океаном, а з північного сходу — Червоним морем. На південь від екватора Африка звужується, і тому вплив Атлантичного та Індійського океанів тут сильніший, ніж на півночі.
Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії.