На карте представлено среднее количество осадков и испаряемости на территории Казахстана. Чтобы дополнить эту тематическую карту, добавьте 2 дополнительных элемента и напишите причину.
(a) определите место наибольшего выпадения осадков в Казахстане.
(b) определите, где в Казахстане выпадает наименьшее количество осадков.
с) Объясните значение чтения элемента и явления погоды, заданного на карте

Объяснение:

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.

У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.

Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.

Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.

Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;

 

Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:

500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:

740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м

2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:

1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.

3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:

720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.

Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:

760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.

2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:

210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м  

Відповідь: висота гори 2100 м

Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:

Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:

18°С – 15°С = 3°С

2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:

3°С × 1000 м : 6°С = 500 м

3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:

760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".

1) Ветер - движущийся горизонтально воздушный поток. Причина образования ветра – это неравномерное нагревание земной поверхности: тёплый воздух поднимается вверх, а на его место приходит более тяжелый и плотный холодный воздух. 2) Потому что в лес проникает малое количество солнечных лучей, из-за плотного листвяного покрова, "крыши" леса. Соответственно, в лесу всегда прохладней, ведь солнце не согревает "сердце" леса, не иссушает влагу после дождей. 3) а) Бриз - ветер, который дует на побережье морей и больших озёр. Направление бриза меняется дважды в сутки: дневной (или морской) бриз дует с моря на разогретое дневными лучами Солнца побережье. Ночной (или береговой) бриз имеет обратное направление. б) Буря (шторм) — очень сильный ветер, а также большое волнение на море. в) Муссон — устойчивые ветры, периодически меняющие свое направление; летом дуют с океана, зимой с суши; свойственны тропическим областям и некоторым приморским странам умеренного пояса (Дальний Восток). г) Пассат — ветер, дующий между тропиками круглый год, в Северном полушарии с северо-восточного, в Южном — с юго-восточного направления, отделяясь друг от друга безветренной полосой. 4) Ветер дует из области повышенного давления в область пониженного давления. Сила ветра тем больше, чем больше разница давлений. a) Б-А разница давлений 9 мм б) А-Б разница давлений 5 мм в) А-Б разница давлений 2 мм г) Б-А разница давлений 7 мм наибольшая разница a) 9 мм - будет дуть сильнее.