б) положение по широте и протяженность с севера на юг.
в) положение по долготе и протяженность с запада на восток.
2. положение материка относительно других объектов:
а) относительно других материков
б) относительно океанов.
1. определить положение материка на градусной сетке:
а) положение относительно экватора и нулевого меридиана, в каком полушарии находится и в какой его части
б) между какими градусами широты расположен, координаты крайних северной и южной точек, протяженность с севера на юг в градусах и в километрах.
в) между какими градусами долготы расположен, координаты крайних западной и восточной точек, протяженность с запада на восток в градусах и километров.
2. определить положение относительно других объектов:
а) какие материки расположены поблизости, в каком направлении, как отделяются?
б) океаны, образованные ими моря, заливы и проливы, омывающие материк, характер береговой линии.
а) экватор пересекает африку почти посередине, следовательно, материк расположен в северном и южном полушариях. начальный меридиан пересекает африку на западе, и большая ее часть лежит в восточном, а меньшая – в западном полушариях.
б) африка расположена между 37о с. ш. и 35о ю. ш. , пересекается северным и южным тропиками. крайняя северная точка – м. эль-абъяд – 37о с. ш. ; крайняя южная точка – м. игольный – 35о ю. ш. протяженность с севера на юг по 20о в. д. составляет (32о+35о ) х 111 км =3774 км; приблизительно в 2 раза больше, т. е. около 7500 км.
в) африка расположена между 17о з. д. , крайняя западная точка – м. альмади - 17о з. д. , крайняя восточная точка – м. рас- хафун – 51о в. д. протяженность с запада на восток по экватору составляет ( 43о – 9о ) х 111 км = 34о х 111 км = 3774 км; в самой широкой части вдоль 20о с. ш. приблизительно в 2 раза больше, т. е. около 7500 км.
а) африка расположена близко от евразии, на юго – западе от нее, и отделяется узким суэцким перешейком, по которому проложен суэцкий канал.
б) с севера африка омывается средиземным морем и отделена от европы узким гибралтарским проливом ; с запада – атлантическим океаном, который образует в экваториальной части большой гвинейский залив; с востока – индийского океана и красного моря. береговая линия материка слабо изрезана.
землеробство дає світу продукцію 1,5 тис. видів культурних рослин (мал. 1). сільське господарство світу має зональний характер спеціалізації. це пов’язано з великою різноманітністю природних умов у різних частинах нашої планети. так, у розвинених скандинавських країнах панує високорентабельне і високопродуктивне молочне скотарство. у помірній лісостеповій і степовій зонах європи й північної америки розташовані пояси вирощування зернових культур — пшениці, кукурудзи, ячменю тощо. у лісостеповій зоні на родючих, достатньо зволожених ґрунтах переважає високопродуктивне рослинництво зернового напрямку, вирощують цукрові буряки, розвинені м’ясо-молочне скотарство і свинарство. у недостатньо зволожених степах на родючих ґрунтах вирощують зернові та олійні культури в поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясомолочним скотарством. своєрідну спеціалізацію мають країни середземномор’я з кліматом сухих субтропіків.
тут поширені плантації цитрусових, маслинових дерев, винограду (мал. 2).
особливо ічно чітко поділяються за спеціалізацією сільськогосподарські угіддя
в сша. тут виділяють «кукурудзяний пояс», який дає понад 49 % світового врожаю кукурудзи.
він займає центральні рівнини, де склалися найбільш сприятливі природні умови для розвитку цієї культури. «пшеничний пояс», що простягнувся з півночі на південь майже через усю територію сша, на півночі продовжується в канаді.
у пустельних та напівпустельних районах світу переважає пасовищне тваринництво з окремими осередками землеробства (сорго, кукурудза). у тропічних районах сахари та пустелях південно-західної азії вирощують фінікову пальму. в оазах та на поливних землях культивують зернові культури (пшеницю і рис), плодові, бавовник.
на південь від сахари, де більше вологи, вирощують зернові культури (просо, сорго, кукурудзу), маніок, бобові. поширені плантації кави (особливо в ефіопії), волокнистої культури сизалю (агави), какао, арахісу, цукрової тростини, тютюну й олійної пальми.
у південній америці сільськогосподарські зони чергуються з півночі на південь. на узбережжі в зонах субекваторіального клімату переважають плантації кави та технічних культур (цукрова тростина, бавовник, тютюн). у внутрішніх районах розвинене пасовищне скотарство. ближче до узбережжя вирощують зернові культури, бобові та маніок. на півдні аргентини й чилі переважає вівчарство.
у країнах південної і південно-східної азії основною зерновою культурою є рис. вирощують також кукурудзу, просо і ячмінь. поширені плантації чаю, кави, арахісу, тютюну, кокосової пальми, цукрової тростини, перцю та інших прянощів, олійної пальми, тропічних фруктів тощо.
у додаткових джерелах знайдіть інформацію про тропічні фрукти, які імпортують до україни. із яких країн світу їх привозять?
2. найголовніші райони тваринництва світу. найголовнішими районами тваринництва в наш час є західна європа, сша, індія, китай, австралія, нова зеландія, а також аргентина та пар. хоча тваринництво менше пов’язано з природними умовами, ніж рослинництво, у багатьох районах світу місцеві природні умови досі визначають його основну спеціалізацію. у розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високоме-ханізоване та майже відірване від природних умов. наприклад, у країнах європи (франція, нідерланди, швейцарія) велика рогата худоба протягом усього року випасається на природних пасовищах навіть за температури +3 °с. натомість в африканських і багатьох азіатських країнах із пустельним і напівпустельним кліматом донині панує кочове й напівкочове тваринництво, яке в більш забезпечених природними кормами районах переходить у пасовищне.
мал. 3. свійські тварини різних країн та регіонів світу: 1) індійський буйвіл; 2) турецька ангорська коза; 3) латиноамериканська альпака; 4) в'єтнамська свиня; 5) європейська цесарка.
за карт атласу визначте країни, які є найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції. пригадайте, які особливості клімату притаманні цим країнам.
на більшій частині латинської америки поширене пасовищне тваринництво (велика рогата худоба). на півдні провідною галуззю є вівчарство (аргентина і чилі). певні відмінності має спеціалізація тваринництва в андах. тут випасають лам та інших тварин, які найкраще пристосовані до суворих природних умов. вівчарство традиційно розвинене у великій британії, звідки воно було завезене переселенцями до австралії та нової зеландії, де склалися майже ідеальні умови для розвитку (мал. 3).
специфічним є тваринництво у величезній за кількістю населення індії. тут більшу частину жителів становлять індуїсти, у релігії яких корова належить до священних тварин. тому за найбільшого у світі поголів’я корів продуктивність скотарства в індії доволі низька.
1.положение материка на градусной сетке:
а) по отношению к экватору и начальному меридиану
б) положение по широте и протяженность с севера на юг.
в) положение по долготе и протяженность с запада на восток.
2. положение материка относительно других объектов:
а) относительно других материков
б) относительно океанов.
1. определить положение материка на градусной сетке:
а) положение относительно экватора и нулевого меридиана, в каком полушарии находится и в какой его части
б) между какими градусами широты расположен, координаты крайних северной и южной точек, протяженность с севера на юг в градусах и в километрах.
в) между какими градусами долготы расположен, координаты крайних западной и восточной точек, протяженность с запада на восток в градусах и километров.
2. определить положение относительно других объектов:
а) какие материки расположены поблизости, в каком направлении, как отделяются?
б) океаны, образованные ими моря, заливы и проливы, омывающие материк, характер береговой линии.
а) экватор пересекает африку почти посередине, следовательно, материк расположен в северном и южном полушариях. начальный меридиан пересекает африку на западе, и большая ее часть лежит в восточном, а меньшая – в западном полушариях.
б) африка расположена между 37о с. ш. и 35о ю. ш. , пересекается северным и южным тропиками. крайняя северная точка – м. эль-абъяд – 37о с. ш. ; крайняя южная точка – м. игольный – 35о ю. ш. протяженность с севера на юг по 20о в. д. составляет (32о+35о ) х 111 км =3774 км; приблизительно в 2 раза больше, т. е. около 7500 км.
в) африка расположена между 17о з. д. , крайняя западная точка – м. альмади - 17о з. д. , крайняя восточная точка – м. рас- хафун – 51о в. д. протяженность с запада на восток по экватору составляет ( 43о – 9о ) х 111 км = 34о х 111 км = 3774 км; в самой широкой части вдоль 20о с. ш. приблизительно в 2 раза больше, т. е. около 7500 км.
а) африка расположена близко от евразии, на юго – западе от нее, и отделяется узким суэцким перешейком, по которому проложен суэцкий канал.
б) с севера африка омывается средиземным морем и отделена от европы узким гибралтарским проливом ; с запада – атлантическим океаном, который образует в экваториальной части большой гвинейский залив; с востока – индийского океана и красного моря. береговая линия материка слабо изрезана.
землеробство дає світу продукцію 1,5 тис. видів культурних рослин (мал. 1). сільське господарство світу має зональний характер спеціалізації. це пов’язано з великою різноманітністю природних умов у різних частинах нашої планети. так, у розвинених скандинавських країнах панує високорентабельне і високопродуктивне молочне скотарство. у помірній лісостеповій і степовій зонах європи й північної америки розташовані пояси вирощування зернових культур — пшениці, кукурудзи, ячменю тощо. у лісостеповій зоні на родючих, достатньо зволожених ґрунтах переважає високопродуктивне рослинництво зернового напрямку, вирощують цукрові буряки, розвинені м’ясо-молочне скотарство і свинарство. у недостатньо зволожених степах на родючих ґрунтах вирощують зернові та олійні культури в поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясомолочним скотарством. своєрідну спеціалізацію мають країни середземномор’я з кліматом сухих субтропіків.
тут поширені плантації цитрусових, маслинових дерев, винограду (мал. 2).
особливо ічно чітко поділяються за спеціалізацією сільськогосподарські угіддя
в сша. тут виділяють «кукурудзяний пояс», який дає понад 49 % світового врожаю кукурудзи.
він займає центральні рівнини, де склалися найбільш сприятливі природні умови для розвитку цієї культури. «пшеничний пояс», що простягнувся з півночі на південь майже через усю територію сша, на півночі продовжується в канаді.
у пустельних та напівпустельних районах світу переважає пасовищне тваринництво з окремими осередками землеробства (сорго, кукурудза). у тропічних районах сахари та пустелях південно-західної азії вирощують фінікову пальму. в оазах та на поливних землях культивують зернові культури (пшеницю і рис), плодові, бавовник.
на південь від сахари, де більше вологи, вирощують зернові культури (просо, сорго, кукурудзу), маніок, бобові. поширені плантації кави (особливо в ефіопії), волокнистої культури сизалю (агави), какао, арахісу, цукрової тростини, тютюну й олійної пальми.
у південній америці сільськогосподарські зони чергуються з півночі на південь. на узбережжі в зонах субекваторіального клімату переважають плантації кави та технічних культур (цукрова тростина, бавовник, тютюн). у внутрішніх районах розвинене пасовищне скотарство. ближче до узбережжя вирощують зернові культури, бобові та маніок. на півдні аргентини й чилі переважає вівчарство.
у країнах південної і південно-східної азії основною зерновою культурою є рис. вирощують також кукурудзу, просо і ячмінь. поширені плантації чаю, кави, арахісу, тютюну, кокосової пальми, цукрової тростини, перцю та інших прянощів, олійної пальми, тропічних фруктів тощо.
у додаткових джерелах знайдіть інформацію про тропічні фрукти, які імпортують до україни. із яких країн світу їх привозять?
2. найголовніші райони тваринництва світу. найголовнішими районами тваринництва в наш час є західна європа, сша, індія, китай, австралія, нова зеландія, а також аргентина та пар. хоча тваринництво менше пов’язано з природними умовами, ніж рослинництво, у багатьох районах світу місцеві природні умови досі визначають його основну спеціалізацію. у розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високоме-ханізоване та майже відірване від природних умов. наприклад, у країнах європи (франція, нідерланди, швейцарія) велика рогата худоба протягом усього року випасається на природних пасовищах навіть за температури +3 °с. натомість в африканських і багатьох азіатських країнах із пустельним і напівпустельним кліматом донині панує кочове й напівкочове тваринництво, яке в більш забезпечених природними кормами районах переходить у пасовищне.
мал. 3. свійські тварини різних країн та регіонів світу: 1) індійський буйвіл; 2) турецька ангорська коза; 3) латиноамериканська альпака; 4) в'єтнамська свиня; 5) європейська цесарка.
за карт атласу визначте країни, які є найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції. пригадайте, які особливості клімату притаманні цим країнам.
на більшій частині латинської америки поширене пасовищне тваринництво (велика рогата худоба). на півдні провідною галуззю є вівчарство (аргентина і чилі). певні відмінності має спеціалізація тваринництва в андах. тут випасають лам та інших тварин, які найкраще пристосовані до суворих природних умов. вівчарство традиційно розвинене у великій британії, звідки воно було завезене переселенцями до австралії та нової зеландії, де склалися майже ідеальні умови для розвитку (мал. 3).
специфічним є тваринництво у величезній за кількістю населення індії. тут більшу частину жителів становлять індуїсти, у релігії яких корова належить до священних тварин. тому за найбільшого у світі поголів’я корів продуктивність скотарства в індії доволі низька.