КТО-НИБУДЬ РЕШИТЕ ОГРОМНОЕ Тест по теме «Страны Азии». 7 класс.
1. Какая страна Юго-Западной Азии не имеет выхода к морям?
А) Армения
Б) Грузия
В) Азербайджан
Г) Китай
2. По природным и хозяйственным особенностям в зарубежной Азии выделяют регионы:
А) Северную, Южную, Западную, Восточную.
Б) Юго-Западную, Южную, Центральную, Восточную, Юго-Восточную.
В) Юго-Западную, Северную, Центральную, Восточную, Юго-Восточную.
Г) Юго-Западную, Северную, Центральную, Восточную, Южную.
3. Какая страна Центральной Азии имеет самую большую площадь?
А) Узбекистан
Б) Казахстан
В) Таджикистан
Г) Киргизия
4. Эта страна Азии сравнительно небольшая по площади. Она расположена на 4 крупных островах и около тысячи мелких.
А) Китай
Б) Индия
В) Япония
Г) Индонезия
5. Какое океаническое течение определяет климат Японии, делая его более теплым и влажным?
А) Перуанское
Б) Северо-Атлантическое
В) Гольфстрим
Г) Куросио
6. Главная зерновая культура стран Азии:
А) Пшеница
Б) Гречиха
В) Рис
Г) Соя
7. К странам южной Азии относится:
А) Индия
Б) Китай
В) Казахстан
Г) Сирия
8. Самый известный мавзолей Тадж–Махал находится в:
А) Таджикистане
Б) Индии
В) Иране
Г) Афганистане
9.Черные почвы, образовавшиеся на лавовых покровах в Индии, называются:
А) Регуры
Б) Самум
В) Вади
Г) Тайфуны
10. Островной Индией называют:
А) Индию
Б) Японию
В) Индонезию
Г) Таиланд
11. Родина чая. Его в этой стране насчитывают 400 сортов.
А) Индия
Б) Китай
В) Вьетнам
Г) Цейлон
12.В этой стране около 40 действующих вулканов.
А) Индонезия
Б) Индия
В) Япония
Г) Туркмения
13.Страна расположена на стыке двух сейсмических поясов Земли – Тихоокеанского и Альпийско - Гималайского. Только на Малайском архипелаге более 500 действующих и потухших вулканов. Назовите эту страну.
Природние зони
Объяснение:
физико-географическая зона — часть географической оболочки Земли и географического пояса, имеющая характерные составляющие её природные компоненты и процессы. Это — климат, рельеф, гидрологические и геохимические условия, а также почвы, растительность и животный мир. Климатические условия (температура, увлажнение, цикличность их изменений) являются определяющими факторами.
Природные зоны названы по присущему им типу растительности — их наиболее яркой географической особенности. Зоны закономерно сменяются от экватора к полюсам и от океанов вглубь континентов. Природные зоны — одна из ступеней физико-географического районирования
природні зони
фізико-географічна зона - частина географічної оболонки Землі та географічного пояса, що має характерні складові її природні компоненти і процеси. Це - клімат, рельєф, гідрологічні та геохімічні умови, а також грунту, рослинність і тваринний світ. Кліматичні умови (температура, зволоження, циклічність їх змін) є визначальними факторами.
Природні зони названі по властивому їм типу рослинності - їх найбільш яскравою географічної особливості. Зони закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб континентів. Природні зони - один із ступенів фізико-географічного районування
Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.
Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.
У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?
На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].
Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.
Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.
Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.