Контрольная работа по теме: «Природные зоны России» 8 кл. 1.Анализ текста.
Прочитай текст, ответь на вопросы и выполни задания после текста.
Зона расположена вдоль побережья морей Северного Ледовитого океана, что связано в основном с климатическими процессами. Это зона холода, сильных ветров, большой облачности, полярной ночи и полярного дня. Здесь короткое и холодное лето, продолжительная и суровая зима, малое количество осадков (в среднем 200-500 мм в год), причем большая доля их приходится на июль и август. Морозы длятся от полугода до восьми-девяти месяцев, температура в азиатской части достигает иногда — 52°С. В любой месяц возможны заморозки и выпадение снега. Сильные ветры сдувают снег, и не защищенная снегом почва сильно промерзает. Это одна из причин образования слоя многолетнемерзлых грунтов. Оттаивание распространяется летом на глубину до 0,5-1 м. Многолетнемерзлые грунты охлаждают почву, задерживают влагу заболачиванию местности (около 70% ее территории заболочено). Климат изменяется не только с севера на юг, но и с запада на восток. На западе сильно сказывается влияние Атлантики и вследствие этого здесь господствует избыточно влажный климат. К востоку увеличивается континентальность и климатические различия возрастают. Для данной зоны характерен холодный и умеренно холодный и влажный арктический и субарктический климат. За Колымой на климат оказывает влияние Тихий океан, поэтому там зимы менее суровы с более мощным снежным покровом.
1. О какой природной зоне идет речь?
2.Что взято за основу характеристики зоны?
3.Укажи номера предложений которые могут тебе определить ГП зоны.
4.Укажи в градусах протяженность зоны с севера на юг и с запада на восток.
2.Диктант на знание характерных признаков природных зон
Отметить верные признаки
1. Арктические пустыни.
а) зона расположена на островах Северного Ледовитого океана;
б)несколько месяцев длиться полярная ночь;
в) избыточное увлажнение, много озер и болот;
г) значительные площади заняты ледником;
д) лето короткое и холодное;
е) зона протянулась вдоль побережья Северного Ледовитого океана.
2. Зона тундры.
а) средняя температура июля +5-10°С;
б) выпадает много осадков;
в) увлажнение избыточное;
г) почвы подзолистые;
д) сильные ветры;
е) территория зоны - огромные пастбища домашних оленей.
3. Зона тайги.
а) увлажнение избыточное, много болот, озер, рек;
б) главная ценность плодородные почвы;
в) преобладают хвойные деревья: ель пихта, сосна;
г) зима холодная, лето теплое;
д) преобладают подзолистые почвы;
е) самая большая по площади природная зона России.
4. Зона смешанных и широколиственных лесов.
а) суровая зима;
Газ;
Ресурсообеспеченность газом в целом в мире невысока. Страны имеют неодинаковую ресурсообеспеченность газом. Самая высокая обеспеченность газом у ОАЭ, Саудовской Аравии, Венесуэлы. Из стран, имеющих значительные запасы газа, наименьшую обеспеченность данным ресурсом имеет США. Россия имеет самые большие запасы газа, но и очень большие объемы добычи, поэтому газа в России хватит на 87 лет. Наибольшая ресурсообеспеченность газом в развивающихся странах.
Нефть;
Ресурсообеспеченность стран нефтью ниже, чем углем. Страны имеют неодинаковую ресурсообелеченность нефтью. Среди богатых нефтью стран выделяются страны развивающиеся (ОП ЕК, страны Персидского залива). Самая высокая обеспеченность нефтью у Ирака, ОАЭ, Кувейта. Для развитых стран характерны большие объемы добычи, но постепенно исчерпывающиеся запасы нефти, поэтому степень ресурсообеспеченности их невысока.
Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.
Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.
Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.
До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.
Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.
Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.