Объяснение:Фро́нт атмосфе́рний — перехідна зона,яка знаходиться між двома повітряними масами з відмінними фізичними властивостями (головним чином температурою та вологістю)[1]. Також, умовно, поверхня поділу між двома повітряними масами в атмосфері. Практично, фронти відомі лише в тропосфері, тому, вони також називаються тропосферними фронтами. Фронтом також називають лінію перетину фронтальної поверхні з поверхнею землі або з поверхнею рівня[2].
Біля поверхні землі ширина перехідної зони — лінії фронту становить кілька десятків км; у вертикальній площині вона утворює нахилену під кутом менше 10° поверхню товщиною в сотні метрів. Довжина лінії фронту дорівнює сотням і тисячам км. Практично атмосферні фронти гаються лише в тропосфері, де вони виникають, переміщуються і розмиваються. З проходженням атмосферного фронту пов'язані різкі зміни погоди — посилення вітру, похолодання чи потепління, збільшення хмарності, часто з опадами. Класифікація атмосферних фронтів проводиться за різними ознаками. Наприклад, розрізняють теплі, холодні, малорухливі, або стаціонарні атмосферні фронти. При змиканні ділянок холодних і теплих атмосферних фронтів утворюються фронти оклюзії, або загасання.
Аляскинское течение проходит в Чукотское море через Берингов пролив со скоростью воды до 2 метров в секунду, поворачивая в море на север к берегам Аляски. В районе острова Лисборн от Аляскинского течения ответвляется западный поток к острову Врангеля. Помимо аляскинского, имеется течение, которое через пролив Лонга приходит из Восточно-Сибирского моря и несёт свои холодные воды вдоль берега Чукотского полуострова. Летом проявляется антициклоническая циркуляция на запад, особенно на севере моря, но штормовые ветры сильно влияют на его характер и силу
Объяснение:Фро́нт атмосфе́рний — перехідна зона,яка знаходиться між двома повітряними масами з відмінними фізичними властивостями (головним чином температурою та вологістю)[1]. Також, умовно, поверхня поділу між двома повітряними масами в атмосфері. Практично, фронти відомі лише в тропосфері, тому, вони також називаються тропосферними фронтами. Фронтом також називають лінію перетину фронтальної поверхні з поверхнею землі або з поверхнею рівня[2].
Біля поверхні землі ширина перехідної зони — лінії фронту становить кілька десятків км; у вертикальній площині вона утворює нахилену під кутом менше 10° поверхню товщиною в сотні метрів. Довжина лінії фронту дорівнює сотням і тисячам км. Практично атмосферні фронти гаються лише в тропосфері, де вони виникають, переміщуються і розмиваються. З проходженням атмосферного фронту пов'язані різкі зміни погоди — посилення вітру, похолодання чи потепління, збільшення хмарності, часто з опадами. Класифікація атмосферних фронтів проводиться за різними ознаками. Наприклад, розрізняють теплі, холодні, малорухливі, або стаціонарні атмосферні фронти. При змиканні ділянок холодних і теплих атмосферних фронтів утворюються фронти оклюзії, або загасання.
Аляскинское течение проходит в Чукотское море через Берингов пролив со скоростью воды до 2 метров в секунду, поворачивая в море на север к берегам Аляски. В районе острова Лисборн от Аляскинского течения ответвляется западный поток к острову Врангеля. Помимо аляскинского, имеется течение, которое через пролив Лонга приходит из Восточно-Сибирского моря и несёт свои холодные воды вдоль берега Чукотского полуострова. Летом проявляется антициклоническая циркуляция на запад, особенно на севере моря, но штормовые ветры сильно влияют на его характер и силу