Начнем с оговорок. Первое. Не понятно, что такое государства Европы, включать ли сюда только Францию, Англию и часть Германии или Россия, Византия, Испания, Дания и т. д. тоже сюда включены? Второе. Что значит «развиваться быстрее»? Какие параметры определяют скорость развития?
Предположим, что имеются в виду технический прогресс, рост экономического, военного и политического могущества государств Западной Европы. Тогда нужно отметить, что до XV века европейские государства значительно отставали от Китая, стран мусульманского мира и Византии. По последним двум параметрам их превосходство стало очевидно только с XVIII века.
Каковы причины этого? Можно сказать, что такая ситуация стала следствием нескольких инноваций — технологических (корабли и технологии для дальнего плавания, вооружение и фортификации, печатный станок и т. д.), экономических (мануфактуры, развитие капитализма, инновации в финансовом секторе), политических (развитый бюрократический аппарат, универсальное законодательство), институциональных (протестантское сообщество и государственная церковь, появление науки и искусства в классическом смысле). А самое главное, что все это произошло одновременно, за 100–150 лет изменив кардинально положение государств Западной Европы.
Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким
чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.
Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.
Начнем с оговорок. Первое. Не понятно, что такое государства Европы, включать ли сюда только Францию, Англию и часть Германии или Россия, Византия, Испания, Дания и т. д. тоже сюда включены? Второе. Что значит «развиваться быстрее»? Какие параметры определяют скорость развития?
Предположим, что имеются в виду технический прогресс, рост экономического, военного и политического могущества государств Западной Европы. Тогда нужно отметить, что до XV века европейские государства значительно отставали от Китая, стран мусульманского мира и Византии. По последним двум параметрам их превосходство стало очевидно только с XVIII века.
Каковы причины этого? Можно сказать, что такая ситуация стала следствием нескольких инноваций — технологических (корабли и технологии для дальнего плавания, вооружение и фортификации, печатный станок и т. д.), экономических (мануфактуры, развитие капитализма, инновации в финансовом секторе), политических (развитый бюрократический аппарат, универсальное законодательство), институциональных (протестантское сообщество и государственная церковь, появление науки и искусства в классическом смысле). А самое главное, что все это произошло одновременно, за 100–150 лет изменив кардинально положение государств Западной Европы.
надеюсь )
Объяснение:
Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким
чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.
Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.
Объяснение: