Перу 1. при описания страны - карта, политическая карта, растительный и животный мир, народы и плотность населения, часовой пояс, климат и др. 2.государство на западе южной америке, одна из самых больших стран латинской америки. на севере граничит с эквадором и колумбией, востоке – с бразилией и боливией, на юге – с чили. столица: лима 3. значительную часть страны занимают перуанские анды (самый высокий пик - уаскаран - 6768 м.) , протянувшиеся с севера на юг и зона дождливых тропических лесов в долине амазонки. на западе узкой полосой протянулась коста - побережье, омываемое тихим океаном, полоса береговой пустыни, шириной от 80 до 150 км. перу всегда выделялась богатством полезных ископаемых, особенно золотых, серебряных, медных рудников, запасами железной руды, ртути, вольфрама, марганца. имеются соляные копи, залежи угля. запасы гуано истощены. 5. в отрогах сьерры из небольшого ледникового озера лаурикоча берет свое начало самая многоводная река мира - амазонка. 6. я уже ответила выше 7.население перу составляет около 30 миллионов человек. кроме коренных перуанцев здесь живут еще и коренные индейцы, европейцы, африканцы и азиаты. самый распространенный язык – испанский, хотя немало людей говорит и на языках индейцев. бразилия. 1. выше смотри 2. столица: бразилиа брази́лия — самое большое по площади и населению государство в южной америке. занимает восточную и центральную часть материка. на севере граничит с венесуэлой, гайаной, суринамом, французской гвианой, на юге — с уругваем, на западе — с аргентиной, парагваем, боливией и перу, на северо-западе — с колумбией 3. рельеф бразилии можно разбить на несколько составляющих сегментов: прибрежная зона; болотистая местность пантанал; полезные ископаемые представлены ураном, марганцем, золотом, бокситами и др. 4. климатические условия бразилии менее однообразны. страна лежит в экваториальной, субтропической и тропической зонах. в стране постоянно жарко и влажно, сезонных изменений практически не наблюдается. на климатические условия повлияло сочетание гор и равнин, а также другие природные особенности местности. наиболее засушливые районы бразилии – на севере и востоке, где осадков выпадает до 600 мм за год. 5. реки и озера бразилии. крупнейшие реки — амазонка,парана, сан-франсиску. последняя образует каскад водопадов паулу-афонсу высотой 84 м. 6. природные зоны и их основные особенности в бразилии специалисты- делят бразилию на четыре природные зоны: атлантический лес, серрадо, амазонская сельва и каатинга. зона атлантического леса знаменита своим красивейшим водопадом игуасу 7. бразильцы,европейцы,португальцы.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші.
Объяснение: