Используя данные таблицы, расставьте перечисленные субъекты РФ в составе Поволжья в порядке уменьшения в них естественного прироста населения 1 Астраханская область 2 Республика Татарстан 3 Республика Калмыкия 4 Пензенская область
одним из масштабнейших проектов, предусмотренных стратегией, является строительство жд магистрали - северо-сибирской протяженностью 1892 км. эта дорога пройдет в направлении нижневартовск – белый яр – усть илимск.
вторым по значимости проектом, заложенным в cтратегию развития жд транспорта является прокладка дороги от полуночного до надыма (более 1 200 км). сегодня проект, названный «урал промышленный – урал полярный» находится в стадии разработки.
еще в xix веке строились планы по соединению жд полотном крайнего севера по ямалу, и только сейчас перспективный план позволит осуществить эту задумку – прокладку линии оская-бованеково пройдет от крайнего севера до берега океана, к порту харасавей.
перспективы развития жд транспорта в россии предусматривают большие перемены в восточной сибири. уже на первом этапе окончится строительство линии томмот-якутск (протяженностью 450 км), а чуть позже – лена – ленск (11 тыс. км) и 450 км полотна хани-олекминск.
кроме того, в нашей стране до 2030 г будут построены следующие линии жд магистралей:
селихин – сергеевка (1 085 км);
кызыл – курагино (460 км);
сосногорск – индига (612 км);
сыктывкар – пермь (579 км);
прохоровка – батайск (748 км);
селихин - ныш (582 км) и т.д.
по мнению авторов стратегии, постройка жд веток, предусмотренных в документе, позволит не только обозначить перспективные планы. реализация амбициозных проектов – начало новой эпохи по освоению российских земель.
не стоит забывать, что в перспективе предстоит как прокладка новых, так и модернизация старых дорог с постройкой вторых и даже третьих путей с оснащением их автоблокировкой и электрификацией участков.
немалая роль отводится прокладке обходных путей крупных жд узлов: московского, калининградского, краснодарского и т.д. реконструкции подлежат превысившие срок эксплуатации тоннели под амуром у городов хабаровск, облучьинский, кипарисовский, а также тоннели на транссибе, малый и большой новороссийский тоннели и т.д.
такие работы позволят обеспечить безопасность пассажиров и увеличить пропускную способность на отдельных участках дорог.
подходы и механизмы
с учетом современных реалий, стратегия основана на принципе «строит выгодополучатель». это означает, что впервые подрядчиком является не определенная частная компания или государство, а один субъект, который от дальнейшей эксплуатации получит наибольшую выгоду, это могут быть: бизнес, оао «ржд», государство, регионы и т.д. причем перспективы развития жд транспорта в россии предусматривают поэтапное реконструирование действующих линий с учетом их социальной значимости и грузооборота. приоритет отдадут технологичным жд линиям, которые обеспечат потребности народного хозяйства в перевозках с учетом развития всей страны.
скорость превыше всего
перспективы развития жд транспорта предусматривают увеличение скорости подвижного состава до 160-200 км/ч и появление высокоскоросного движения - 200- 350 км/ч. огромные российские расстояния выгодно преодолевать за минимальное время. для этого предусмотрено, прежде всего, разработка новых госстандартов по проектированию, строительству и, конечно же, эксплуатации современных жд полотен.
скоростное развитие железнодорожного транспорта основывается на трех пунктах.
во-первых, это повышение скорости пассажирских поездов дальнего следования, что возможно лишь при увеличении пропускной способности жд узлов и линий, а также введение в эксплуатацию подвижного состава последнего поколения.
во-вторых, проведение реконструкции действующих линий, проложенных между большими региональными центрами. в приоритете здесь модернизация существующих путей протяженностью примерно 11 000 км в направлении центр-юг (москва-адлер).
в-третьих, прокладка собственно высокоскоростных магистралей, где поезда станут перемещаться со скоростью до 350 км/ч. и в первую очередь такая ветка будет проложена между санкт-петербургом и москвой (659 км). в результате подвижной состав будет находится в пути на 2 часа меньше (2 часа 30 минут вместо сегодняшний 4,5 часа).
для постройки высокоскоростных магистралей инвестиции должны составлять примерно 1261 млрд. рублей (по минимуму, для начала – 565 млрд. при этом необходимо разработать новую правовую базу, за основу которой рекомендуется взять нормативы стран евросоюза с последующей адаптацией их под российские реалии.
норвегія – індустріально-аграрна країна з високою питомою вагою в економіки енергоємних галузей промисловості, а також судноплавства, риболовецького промислу і останніми роками – нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. ведучі галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтохімічна, електрометалургійна, радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, судно будівельна.
в сільському господарстві переважають дрібні фермерства. поширена виробничо-збутова кооперація. ведуча галузь м'ясомолочного напряму. було розвинуто вівчарство. важливе місце в економіки займає і лісоводство. основний вид транспорту морський. більше 90% тоннажу торгового флоту було зайнято на міжнародних перевезеннях по іноземних фрахтам. норвегія коштує на одному з перших місць в світі по внутрішніх перевезеннях пасажирів на літаках.
важливу роль грає зовнішня торгівля. за рахунок імпорту покриваються потреби в деяких видах мінерального палива, бокситів, залізної, марганцевої і хромових рудах, автомобілі і ін. експорт: продукція нафтовидобувної, нафтохімічної, лісооброблючиї, електрохімічної, електрометалургійної, промисловості, продовольство. головні зовнішньоторговельні партнери: великобританія, швеція, німеччина.
багато хто може порівняти норвегію з країною, що розвивається, оскільки її основний експорт складається головним чином з сировини (нафти, газу), а не готової промислової продукції. оброблювальна промисловість не перевищує 15% ввп. уряд приймає ряд заходів щоб змінити структуру свого експорту у бік товарів оброблювальної промисловості.
швеція – одна з самих розвинутих країн світу. за обсягом виробленої продукції випускається, вона лише трохи поступається норвегії, фінляндії і данії разом узятим. вона має крупні запаси залізняку і гідроенергії, а по лісових ресурсах не поступається фінляндією. менше 10% території країни сільськогосподарські угіддя, переважають невеликі ферми.
світовою популярністю користуються залізорудні родовища лапландії, головним чином в районах елліваре і кируна. здобута руда вивозиться по залізниці на експорт в норвезький порт нарвік і в порт лулео на березі ботнійської затоки, де знаходиться крупний металургійний комбінат.
більшість промислових підприємств в швеції належить приватним особам, проте чимале їх число знаходиться у власності держави. в швеції є могутній кооперативний рух. споживацькі і виробничі кооперативи контролюють приблизно 20% всієї роздрібної торгівлі.
в xx ст. значення сільського господарства в економіці швеції різко впало. в 1940 в сільському господарстві було зайняте десь 2 млн. чоловік, а на початку 1990-х років – всього 43 тис. як і в інших скандинавських країнах, основна галузь сільського господарства швеції – тваринництво і виробництво кормів.
машинобудування – найстаріша і сама розвинута галузь оброблювальної промисловості в скандинавських країнах. в швеції на її частку припадає десь 45% надходжень від експорту.
економіка швеції сильно залежить від зовнішньої торгівлі. в експорті швеції переважають лісопродукты і продукція машинобудування. машини і електротехнічне устаткування забезпечують 31% надходжень від експорту, причому найбільш швидко збільшується частка устаткування для теле- і радіозв'язки; пиломатеріали, целюлоза, папір і картон 18% надходжень, транспортне устаткування – 15% і хімічні продукти – 9%. головні предмети імпорту (у вартісному виразі): машини і транспортне устаткування (41%), різні споживацькі товари (14%), хімічні продукти (12%) і енергоносії (6%, переважно нафта).
одним из масштабнейших проектов, предусмотренных стратегией, является строительство жд магистрали - северо-сибирской протяженностью 1892 км. эта дорога пройдет в направлении нижневартовск – белый яр – усть илимск.
вторым по значимости проектом, заложенным в cтратегию развития жд транспорта является прокладка дороги от полуночного до надыма (более 1 200 км). сегодня проект, названный «урал промышленный – урал полярный» находится в стадии разработки.
еще в xix веке строились планы по соединению жд полотном крайнего севера по ямалу, и только сейчас перспективный план позволит осуществить эту задумку – прокладку линии оская-бованеково пройдет от крайнего севера до берега океана, к порту харасавей.
перспективы развития жд транспорта в россии предусматривают большие перемены в восточной сибири. уже на первом этапе окончится строительство линии томмот-якутск (протяженностью 450 км), а чуть позже – лена – ленск (11 тыс. км) и 450 км полотна хани-олекминск.
кроме того, в нашей стране до 2030 г будут построены следующие линии жд магистралей:
селихин – сергеевка (1 085 км);
кызыл – курагино (460 км);
сосногорск – индига (612 км);
сыктывкар – пермь (579 км);
прохоровка – батайск (748 км);
селихин - ныш (582 км) и т.д.
по мнению авторов стратегии, постройка жд веток, предусмотренных в документе, позволит не только обозначить перспективные планы. реализация амбициозных проектов – начало новой эпохи по освоению российских земель.
не стоит забывать, что в перспективе предстоит как прокладка новых, так и модернизация старых дорог с постройкой вторых и даже третьих путей с оснащением их автоблокировкой и электрификацией участков.
немалая роль отводится прокладке обходных путей крупных жд узлов: московского, калининградского, краснодарского и т.д. реконструкции подлежат превысившие срок эксплуатации тоннели под амуром у городов хабаровск, облучьинский, кипарисовский, а также тоннели на транссибе, малый и большой новороссийский тоннели и т.д.
такие работы позволят обеспечить безопасность пассажиров и увеличить пропускную способность на отдельных участках дорог.
подходы и механизмы
с учетом современных реалий, стратегия основана на принципе «строит выгодополучатель». это означает, что впервые подрядчиком является не определенная частная компания или государство, а один субъект, который от дальнейшей эксплуатации получит наибольшую выгоду, это могут быть: бизнес, оао «ржд», государство, регионы и т.д. причем перспективы развития жд транспорта в россии предусматривают поэтапное реконструирование действующих линий с учетом их социальной значимости и грузооборота. приоритет отдадут технологичным жд линиям, которые обеспечат потребности народного хозяйства в перевозках с учетом развития всей страны.
скорость превыше всего
перспективы развития жд транспорта предусматривают увеличение скорости подвижного состава до 160-200 км/ч и появление высокоскоросного движения - 200- 350 км/ч. огромные российские расстояния выгодно преодолевать за минимальное время. для этого предусмотрено, прежде всего, разработка новых госстандартов по проектированию, строительству и, конечно же, эксплуатации современных жд полотен.
скоростное развитие железнодорожного транспорта основывается на трех пунктах.
во-первых, это повышение скорости пассажирских поездов дальнего следования, что возможно лишь при увеличении пропускной способности жд узлов и линий, а также введение в эксплуатацию подвижного состава последнего поколения.
во-вторых, проведение реконструкции действующих линий, проложенных между большими региональными центрами. в приоритете здесь модернизация существующих путей протяженностью примерно 11 000 км в направлении центр-юг (москва-адлер).
в-третьих, прокладка собственно высокоскоростных магистралей, где поезда станут перемещаться со скоростью до 350 км/ч. и в первую очередь такая ветка будет проложена между санкт-петербургом и москвой (659 км). в результате подвижной состав будет находится в пути на 2 часа меньше (2 часа 30 минут вместо сегодняшний 4,5 часа).
для постройки высокоскоростных магистралей инвестиции должны составлять примерно 1261 млрд. рублей (по минимуму, для начала – 565 млрд. при этом необходимо разработать новую правовую базу, за основу которой рекомендуется взять нормативы стран евросоюза с последующей адаптацией их под российские реалии.
ответ:
норвегія – індустріально-аграрна країна з високою питомою вагою в економіки енергоємних галузей промисловості, а також судноплавства, риболовецького промислу і останніми роками – нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. ведучі галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтохімічна, електрометалургійна, радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, судно будівельна.
в сільському господарстві переважають дрібні фермерства. поширена виробничо-збутова кооперація. ведуча галузь м'ясомолочного напряму. було розвинуто вівчарство. важливе місце в економіки займає і лісоводство. основний вид транспорту морський. більше 90% тоннажу торгового флоту було зайнято на міжнародних перевезеннях по іноземних фрахтам. норвегія коштує на одному з перших місць в світі по внутрішніх перевезеннях пасажирів на літаках.
важливу роль грає зовнішня торгівля. за рахунок імпорту покриваються потреби в деяких видах мінерального палива, бокситів, залізної, марганцевої і хромових рудах, автомобілі і ін. експорт: продукція нафтовидобувної, нафтохімічної, лісооброблючиї, електрохімічної, електрометалургійної, промисловості, продовольство. головні зовнішньоторговельні партнери: великобританія, швеція, німеччина.
багато хто може порівняти норвегію з країною, що розвивається, оскільки її основний експорт складається головним чином з сировини (нафти, газу), а не готової промислової продукції. оброблювальна промисловість не перевищує 15% ввп. уряд приймає ряд заходів щоб змінити структуру свого експорту у бік товарів оброблювальної промисловості.
швеція – одна з самих розвинутих країн світу. за обсягом виробленої продукції випускається, вона лише трохи поступається норвегії, фінляндії і данії разом узятим. вона має крупні запаси залізняку і гідроенергії, а по лісових ресурсах не поступається фінляндією. менше 10% території країни сільськогосподарські угіддя, переважають невеликі ферми.
світовою популярністю користуються залізорудні родовища лапландії, головним чином в районах елліваре і кируна. здобута руда вивозиться по залізниці на експорт в норвезький порт нарвік і в порт лулео на березі ботнійської затоки, де знаходиться крупний металургійний комбінат.
більшість промислових підприємств в швеції належить приватним особам, проте чимале їх число знаходиться у власності держави. в швеції є могутній кооперативний рух. споживацькі і виробничі кооперативи контролюють приблизно 20% всієї роздрібної торгівлі.
в xx ст. значення сільського господарства в економіці швеції різко впало. в 1940 в сільському господарстві було зайняте десь 2 млн. чоловік, а на початку 1990-х років – всього 43 тис. як і в інших скандинавських країнах, основна галузь сільського господарства швеції – тваринництво і виробництво кормів.
машинобудування – найстаріша і сама розвинута галузь оброблювальної промисловості в скандинавських країнах. в швеції на її частку припадає десь 45% надходжень від експорту.
економіка швеції сильно залежить від зовнішньої торгівлі. в експорті швеції переважають лісопродукты і продукція машинобудування. машини і електротехнічне устаткування забезпечують 31% надходжень від експорту, причому найбільш швидко збільшується частка устаткування для теле- і радіозв'язки; пиломатеріали, целюлоза, папір і картон 18% надходжень, транспортне устаткування – 15% і хімічні продукти – 9%. головні предмети імпорту (у вартісному виразі): машини і транспортне устаткування (41%), різні споживацькі товари (14%), хімічні продукти (12%) і енергоносії (6%, переважно нафта).
объяснение: только норвегия