Густота населення в країні А становить 150 осіб на кв км, при площі 20 тис кв. км. Сільське населення складає 60% від усього населення. На скільки зміниться густота населення, якщо за певний період смертність серед сільського населення була 11‰,, а міського - 8 ‰, народжуваність - у сільського - 12‰, у міського - 6‰, виїхало з країни - 2 ‰, селян та 5 ‰, міських жителів, приїхало до неї - 3 ‰ селян та 3 ‰ міських жителів?
Плотность населения в стране А на данный момент 150 тыс человек на кв км, при площади 20 тыс кв.км. Сельское население составляет 60% от всего населения. На сколько изменится плотность населения если за определенный период смертность из сельского населения была 11‰, а городского - 8 ‰, рождаемость- в сельском - 12‰, в городском - 6‰, выехало из страны - 2‰, селян та 5‰, городских жителей, приехало в неё 3‰ селян и 3‰ городских жителей
Сучасний екологічний стан Київської області
Характеристика сучасного екологічного стану Київської області свідчить про необхідність прийняття відповідних заходів по його поліпшенню. Основну напругу створюють екологічно-небезпечні об`єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів №5 ВАТ „Київспецтранс” та Трипільська ТЕС. Полігон ТПВ продовжує залишатись об`єктом забруднення підземних вод фільтратом. Трипільська ТЕС - основний забруднювач атмосферного повітря.
У сфері охорони водних ресурсів екологічні проблеми характеризуються наступними напрямками:
· забруднення нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами підземних вод в районі м. Біла Церква, м. Узин Білоцерківського району, с. Проліски Бориспільського району;
· відсутність очисних споруд зливової каналізації в мм. Біла Церква, Бровари, Васильків та інших;
· низька ефективність роботи ряду очисних споруд біологічної очистки в зв’язку з незадовільним технічним станом.
Погіршує екологічний стан також наявність близько 2 тис. т непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів, накопичення золошлакових відходів Трипільської ТЕС. Залишаються не вирішеними проблеми знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.
Потребує вирішення проблема забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами грунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку „Олександрія
Внутрішні води
Материк характеризується великою різноманітністю поверхневих (річок, озер, боліт, льодовиків) та підземних вод. В усі чотири океани, що омивають Євразію, несуть свої води величезні повноводні річки з розгалуженою мережею приток.
Тут є всі типи річок за джерелами живлення і режимом стоку. У різних частинах материка річки живляться дощовими і ґрунтовими, талими сніговими і льодовиковими водами. Більшість з них збирають воду з величезних басейнів.
У Північний Льодовитий океан впадають такі великі річки, як Об, Єнісей, Лена, Печора та безліч менших. Усі вони живляться в основному талим и сніговими водами і частково за рахунок літніх дощів. Узимку річки замерзають. Найповноводнішою річкою басейну є Єнісей, а найдовшою — Лена (4400 км).
В Атлантичний океан і його моря впадають річки Західної, Південної і частково Східної Європи. Велика частина річок Західної і Південної Європи беруть початок у горах і у верхній течії мають типово гірський характер.
Режим річок басейну Атлантичного океану має значні відмінності залежно від кліматичних умов. На заході, в області морського клімату, річки не замерзають. На схід, там, де взимку буває сніговий покрив і річки-замерзають, хоч і ненадовго, повені настають весною (Дон, Дніпро, Вісла, Одра, Ельба).
Дунай — найбільша річка басейну Атлантичного океану у Євразії і одночасно найбільша річка Європи.
У високих Альпійських горах бере початок одна з найбільших річок Європи — Рейн. У верхній течії він має головним чином льодовикове живлення, а тому особливо повноводний влітку, коли у горах тануть лід і сніг.
Річки, що впадають у Середземне море, повноводні узимку і міліють сухим літом. Скандинавські річки — короткі, порожисті, течуть по твердих породах, зв'язуючи між собою численні озера. Вони мають великі запаси гідроенергії.
Річки басейну Тихого океану теж, здебільшого, починаються в горах. Значна частина течії таких великих річок, як Янцзи, Хуанхе, Меконг, лежить у високих гірських районах Тибету. У верхів'ях ці річки гірські, зі стрімкою течією, глибоко врізаються в товщі гірських порід.
Одна з найбільших річок басейну Тихого океану — Хуанхе — перетинає Лесове плато. Під час літніх мусонних дощів вода в Хуанхе високо піднімається, річка розливається, часто змінює своє русло.
Найбільша річка Євразії — Янцзи (довжина 6300 км) — теж належить до басейну Тихого океану і впадає в Східнокитайське море. У верхній течії це гірська річка, а, вийшовши на рівнину, тече повільно, розпадається на рукави, утворює озероподібні розширення. Крім мусонних літніх дощів, у верхній течії вона живиться талими сніговими і льодовиковими водами.
Хуанхе, Янцзи й інші річки Східної Азії відіграють величезну роль у житті населення.
Дещо інший режим мають річки басейну Тихого океану, які протікають у помірних широтах, наприклад Амур. Узимку вони замерзають. На річках системи Амуру характерні літні повені, які пов'язані з випаданням мусонних злив.
Річки басейну Індійського океану також належать до найбільших річок світу. Серед них Ґанґіз Брахмапутрою, Інд, Тигр і Євфрат.
Ганг, Брахмапутра, Інд беруть початок у Гімалаях і на півдні Тибетського нагір'я. У верхів'ях — це гірські річки, Індо-Ґанґською низовиною вони течуть спокійно.
Інд у нижній течії перетинає посушливі місцевості, і багато його води іде на випаровування
Річка Меконг
Озеро Іссик-Куль
і зрошення земель. У посушливі сезони Інд іноді не досягає Аравійського моря.
Серед найбільших річок басейну внутрішнього стоку — Волга (друга за величиною річка Європи), Урал, Кура, Терек, які несуть свої води у Каспійське море. Сирдар'я впадала в Аральське море, але в наш час, як Зерафшан, Чу, Мургаб, губиться у пісках.
У Євразії багато озер різного Походження. Найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою. У розломах земної кори утворилися найглибше озеро Землі — Байкал і численні озера Скандинавії. Є озера льодовикового, карстового, вулканічного походження, великі завальні озера в горах і багато інших. Найбагатша озёрами північно-західна частина Європи. У внутрішніх улоговинах континенту є велика кількість солоних озер.
Важливою господарською проблемою є підтримка чистоти внутрішніх вод.
На островах Північного Льодовитого океану та високогір'ях Альпійсько-гімалайського поясу є льодовики.
Великі площі у північних перезволожених районах Євразії займають болота.