Город Москва находится севернее параллели 50° с. ш. (северной широты). Число градусов по меридиану между этой параллелью и Москвой равно 7. Значит, географическая широта Москвы равна:

а) 57° (50° + 7°) с. ш.;

б) 37° (40° – 3°) с. ш.;

в) 40° с. ш заранее)

3.Піктографія — одна з найбільш ранніх форм писемності через зображення предметів, подій тощо спрощеними умовними знаками, схемами, малюнками; у деяких народів збереглася до новітніх часів. ... Вона являє собою поєднання малюнків, що передають поєднання відомих найпростіших образів без їх озвучення.

4.Вважається, що математика, як наука, з'явилася в Стародавній Греції в VI-V ст. до нашої ери. Ще до цього шумери і стародавні єгиптяни відкрили досвідченим шляхом деякі математичні закономірності і вміли застосовувати їх на практиці. Вони вміли рахувати кількість та обсяг зерна в коморах, виконувати розрахунки з грошима, розмічати земельні ділянки з певною площею.

5.Фетишизм

6.Тотемізм

8. Первісне мистецтво представлене, насамперед, розписами, рельєфними зображеннями на стінах печер і відкритих скелях.

9.Магія або чари — сукупність дій, що здійснюються з метою спричиняти події шляхом задіяння невидимих чи надприродних сил. Магія є реалізацією магічного мислення. В переносному значенні магія — дещо загадкове, незрозуміле, несподіване, чи те, що відрізняє речі від подібних речей, робить їх привабливим.

10.Доістори́чна медици́на — це ті зачатки медицини лікування різноманітних хвороб, які існували у первісних людей. Вивчення відомостей про здоров'я первісної людини пов'язане із значними труднощами. Основні відомості дозволяють отримати такі науки як археологія та антропологія, порівняльна філологія та вивчення життя сучасних дикунів.

Атлантический океан – самый изученный и освоенный людьми из всех океанов. По одной из гипотез, свое название он получил по имени титана Атланта (по греческой мифологии, держащего на своих плечах небесный свод).
Ат­лан­ти­че­ский океан яв­ля­ет­ся вто­рым по ве­ли­чине оке­а­ном пла­не­ты. Он за­ни­ма­ет пло­щадь в 92 млн км. Ат­лан­ти­че­ский океан  омы­ва­ет бе­ре­га пяти кон­ти­нен­тов.
Гра­ни­ца­ми Ат­лан­ти­че­ско­го оке­а­на яв­ля­ют­ся Се­вер­ная Аме­ри­ка и Евра­зия в се­вер­ной части, а Южная Аме­ри­ка, Аф­ри­ка и Ан­тарк­ти­да – в южной.
В со­став Ат­лан­ти­ки вхо­дят 13 морей, ко­то­рые за­ни­ма­ют 11% его пло­ща­ди
Ка­риб­ское море – 1
Мек­си­кан­ский залив –2
Сар­гас­со­во море – 3
Бал­тий­ское море – 4
Бис­кай­ский залив – 5
Сре­ди­зем­ное море – 6
Чер­ное море – 7
Гви­ней­ский залив – 8
Море Уэд­дел­ла – 9.
Ат­лан­ти­че­ский океан мо­ло­же Ти­хо­го, он об­ра­зо­вал­ся в ме­зо­зой­скую эру, после рас­па­да ма­те­ри­ка Гондва­ны.
Се­вер­ная по­ло­ви­на оке­а­на теп­лее южной, раз­ни­ца в тем­пе­ра­ту­рах до­хо­дит до 6°С. Сред­няя тем­пе­ра­ту­ра по­верх­ност­ных вод (16,5°С) несколь­ко ниже, чем в Тихом оке­ане.
Охла­жда­ю­щее вли­я­ние ока­зы­ва­ют воды и льды Арк­ти­ки и Ан­тарк­ти­ки. Со­ле­ность по­верх­ност­ных вод в Ат­лан­ти­че­ском оке­ане вы­со­кая. Одна из при­чин по­вы­шен­ной со­ле­но­сти со­сто­ит в том, что зна­чи­тель­ная часть ис­па­ря­ю­щей­ся с ак­ва­то­рии влаги не воз­вра­ща­ет­ся снова в океан, а пе­ре­но­сит­ся на со­сед­ние ма­те­ри­ки (из-за от­но­си­тель­ной узо­сти оке­а­на).
В Ат­лан­ти­че­ский океан и его моря впа­да­ет нема­ло боль­ших рек: Ама­зон­ка, Конго, Мис­си­си­пи, Нил, Дунай, Ла-Пла­та и др. Они вы­но­сят в океан огром­ные массы прес­ных вод, взве­шен­но­го ма­те­ри­а­ла и за­гряз­ня­ю­щих ве­ществ. В опрес­нен­ных за­ли­вах и морях суб­по­ляр­ных и уме­рен­ных широт зимой у за­пад­ных бе­ре­гов оке­а­на об­ра­зу­ет­ся лед. Мно­го­чис­лен­ные айс­бер­ги и пла­ву­чий мор­ской лед ме­ша­ют су­до­ход­ству в се­вер­ной части Ат­лан­ти­че­ско­го оке­а­на.
В суб­тро­пи­че­ских и тро­пи­че­ских ши­ро­тах дуют пас­са­ты, но го­раз­до боль­шей силой и яро­стью об­ла­да­ют в Ат­лан­ти­ке ветры За­пад­но­го пе­ре­но­са. Осо­бен­но силь­ны они в уме­рен­ных ши­ро­тах Юж­но­го по­лу­ша­рия.
В за­пад­ной части Ат­лан­ти­ки ре­гу­ляр­но воз­ни­ка­ют силь­ней­шие штор­мы и ура­га­ны.
Ат­лан­ти­че­ский океан бед­нее ви­да­ми в со­ста­ве флоры и фауны, чем Тихий. Одной из при­чин этого яв­ля­ет­ся его от­но­си­тель­ная гео­ло­ги­че­ская мо­ло­дость и за­мет­ное по­хо­ло­да­ние в чет­вер­тич­ном пе­ри­о­де во время оле­де­не­ния се­вер­но­го по­лу­ша­рия.
Од­на­ко в ко­ли­че­ствен­ном от­но­ше­нии океан богат ор­га­низ­ма­ми – он самый про­дук­тив­ный на еди­ни­цу пло­ща­ди.
Это свя­за­но пре­жде всего с ши­ро­ким раз­ви­ти­ем шель­фов и мел­ко­вод­ных банок, на ко­то­рых оби­та­ет много при­дон­ных и дон­ных рыб (трес­ка, кам­ба­ла, окунь и др.). 
Ат­лан­ти­че­ский океан с древ­ней­ших вре­мен начал осва­и­вать­ся лю­дь­ми. И сей­час он иг­ра­ет огром­ную роль в жизни че­ло­ве­че­ства: через него про­тя­ну­лась гу­стая сеть важ­ней­ших транс­порт­ных путей, со­еди­ня­ю­щих Ев­ро­пу с Аме­ри­кой и стра­на­ми Пер­сид­ско­го за­ли­ва.
На шель­фе Се­вер­но­го моря и Мек­си­кан­ско­го за­ли­ва до­бы­ва­ют нефть, в южной части оке­а­на об­на­ру­же­ны за­па­сы же­ле­зо-мар­ган­це­вых кон­кре­ций.
В Ат­лан­ти­че­ском оке­ане на­хо­дят­ся глав­ные рай­о­ны ры­бо­лов­ства и самые по­пу­ляр­ные ку­рор­ты мира.