ГЕОГРАФИЯ 1. Найбільша мовна сім’я-
2. Найбільшій відсоток українців проживає в… області
3. Греки мають найбільші поселення в ……. Області
4. Найпоширеніша мова світу –
5. Якщо етноси утворюють одну державу, вони називаються….
6. Найбільший мегаполіс світу-
7. Сукупність міських поселень навколо великого центру називається…
8. Найбільше місто світу-
9. Зростання населення в приміській зоні це-
10. Найбільш урбанізована область України-
11. Найбільш урбанізована країна світу-
12. Місто в Україні – це населений пункт з населенням-
13. Назовіть міста- міліонери України-
14. Двомовні країни світу
15. Область з найбільшою густотою населення… з найменшою…
Пыльные бури, отрицательно сказываясь на сельскохозяйственном потенциале региона, наносят существенный ущерб экономике Юга России.
Пыльная буря – это сильный ветер, переносящий огромное количество песка и пыли, поднятых с незащищенной растительностью поверхности земли.
К пыльным бурям – наиболее активной форме проявления ветровой эрозии – относят дефляционные процессы со скоростью ветра более 15 м/сек. , продолжительностью не менее 12 часов и видимостью не более 500 метров.
Пыльные бури возникают преимущественно в засушливых районах под
влиянием ряда природных и антропогенных факторов, к которым относятся сильный ветер, иссушенность и распыленность верхнего слоя почвы, отсутствие или слабое развитие растительного покрова, наличие обширных открытых пространств. Обычно пыльные бури наблюдаются при относительной влажности воздуха ниже 50%.
В России северная граница распространения пыльных бурь проходит
через Саратов, Самару, Уфу, Оренбург и предгорья Алтая. Наибольшее распространение пыльные бури получили на Юге европейской части России, а также в районах Центрального и Приволжского округов. Пыльные и песчаные бури на Северном Кавказе и на Нижнем Поволжье отмечались исследователями еще в конце XVIII в. В XIX в. , согласно сводке К. С. Кальянова (1976), сильные пыльные бури наблюдались в этом регионе 9 раз.
Повторяемость пыльных бурь постоянно возрастает вслед за ростом
распаханности земель.
Пыльные бури являются одним из наиболее опасных
метеорологических явлений для сельского хозяйства. Их негативное воздействие проявляется в механическом разрушении почвенного покрова, обеднении почв за счет потери питательных веществ, повреждении сельскохозяйственных культур и снижении их урожайности. Риск пыльных бурь для сельского хозяйства определяется величиной причиняемого ущерба, которая в общем случае зависит от повторяемости этого опасного
стихийного явления, его интенсивности и площади пораженной территории.
Воздействие пыльных бурь приводит к снижению стоимости земель в
пострадавших районах. При интенсивных процессах это снижение может составлять 1–2% от первоначальной кадастровой стоимости земельных участков. В зимнее время образованию бурь отсутствие снежного покрова и ледяных корок, слабое сцепление частиц верхнего слоя почвы и ее неглубокое промерзание. Объем почвы, сдуваемый в ходе стихийного бедствия, пропорционален скорости ветра и шероховатости поверхности почвы. Пыльные бури перенести миллионы тонн пылеватых почвенных частиц на расстояние в сотни и даже тысячи километров.
Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року
Объяснение: