Региональные конфликты на постсоветском пространстве и роль России в их урегулировании
Иванов С.М., Институт мировой экономики и международных отношений РАН, Журавель В.П., ответственный секретарь журнала "Право и безопасность"
Завершение периода «холодной войны» не привело человечество к долгожданному миру и уверенности в завтрашнем дне. Пока ведущие игроки мировой политики продолжают по инерции с недоверием относиться к новым инициативам и практическим шагам друг друга, появились новые глобальные вызовы и угрозы нашей цивилизации (международный терроризм, транснациональная организованная преступность, распространение наркотиков, морское пиратство, эпидемии ранее неизвестных заболеваний, техногенные и экологические катастрофы и др.). Эскалация новых вызовов и угроз человечеству в значительной мере опережает процесс разрешения существующих геополитических проблем, региональных и локальных конфликтов.
В этих условиях Россия принимает самое активное участие в решении проблем региональной и международной безопасности, участвует в урегулировании региональных конфликтов, миротворческих операциях различных форматов (ООН, ЕС, ОБСЕ, СНГ, ОДКБ), борьбе с международным терроризмом, морским пиратством и наркоугрозой.
Свой вклад в повышение уровня международной безопасности Российская Федерация внесла и тем, что в основном разрешила свой внутренний конфликт в Чечне. Сепаратисты, опиравшиеся на экстремистские исламистские группировки внутри республики и за рубежом, потерпели политическое и военное поражение. К настоящему времени крупные бандформирования разгромлены, часть боевиков добровольно вышла из подполья и амнистирована, иностранные наемники и их эмиссары уничтожены или были вынуждены покинуть Чечню. Вооруженные вылазки бандгрупп и теракты против представителей федеральных и региональных органов власти вышли за пределы Чечни, осложнив обстановку в Ингушетии и Дагестане. Уцелевшие боевики продолжают борьбу за влияние на местах, за перераспределение денежных потоков и ресурсов, за конкретные материальные ценности. Для вербовки в свои ряды молодежи ими активно используются нерешенные региональные проблемы социально-экономического характера, клановость, высокий уровень коррупции, массовая безработица, нарушение прав человека и т.п.
Вместе с тем следует отметить, что сохраняется неурегулированность территориального спора между ингушами и осетинами за Пригородный район. Очевидно, настало время вплотную заняться этим застарелым конфликтом, который лежит больше в финансово-экономической плоскости. Дальнейшее затягивание сроков принятия государственной целевой программы по мирному переселению граждан осетинской и ингушской национальности с соблюдением интересов всех участников конфликта, по мнению ряда экспертов, опасно для страны. Деструктивные силы в регионе могут в любое время сыграть на нерешенности этого территориального спора и спровоцировать новую кровавую бойню между ингушами и осетинами. И наоборот, решив этот конфликт мирным путем, власти могли бы восстановить доверие между ингушами и осетинами и повысить авторитет федерального центра в регионе.
Анализ общей ситуации на Северном Кавказе в последние годы показывает, что одними силовыми методами с бандитизмом и терроризмом покончить не удается. Причины сохранения напряженности в регионе кроются в том, что не созданы благоприятные условия для развития инфраструктуры и социально-экономической сферы республик Северного Кавказа. Годами складывавшийся синдром финансово-экономической ущербности, убыточности региона, опасности инвестирования в местную промышленность и инфраструктуру настало время решительно преодолеть. Потенциально республики Северного Кавказа самодостаточны: все они находятся в благоприятных климатических условиях, располагают необходимыми природными ресурсами, лежат на пересечении стратегических коммуникаций, население ведет здоровый образ жизни и продолжает увеличиваться (это на фоне общей удручающей демографической ситуации в стране). Представляется, что изменение
Закономірності розташування природних зон. Завдяки особливостям географічного положення в Північній Америці існують природні зони, відсутні на материках тропічних широт. Розташування природних зон на рівнинах Північної Америки тісно пов’язане з особливостями зміни клімату. На півночі материка гається широтна зональність природних зон: вони з заходу на схід і змінюються з півночі на південь. Натомість у середній і південній частинах материка природні зони витягуються з півночі на південь. Це пояснюється різним рівнем зволоження й різницею температур у прибережних і центральних частинах материка в межах помірного та субтропічного кліматичних поясів.
- Порівняйте карту «Географічні пояси й природні зони світу» з картою «,Кліматичні пояси та області світу». З’ясуйте, які природні зони збігаються з кліматичними поясами, а які — ні. Чим це зумовлено?
Зона арктичних пустель. Арктичні пустелі займають острівну частину біля материка в межах арктичного кліматичного поясу.
Це край багаторічного льоду та снігу. Рослин тут дуже мало, майже відсутні ґрунти.
На окремих ділянках улітку ростуть мохи, лишайники, водорості.
Життя тварин пов’язане з водою. Арктичні пустелі — справжнє царство тюленів (мал. 87). Це переважно великі ссавці. Товстий шар жиру рятує їх від сильних морозів і допомагає триматися на воді. Тут чимало моржів, які мають бивні завдовжки 70-80 см. Ними тварини риють дно, шукаючи молюсків, а також пробивають у кризі лунки для дихання. Господарем Арктики вважається білий ведмідь, найбільший із сучасних хижаків. Він чудово плаває, має гострий нюх. Харчується рибою, тюленями, водоростями, не гребує мертвечиною.
На прибережних скелях існують «пташині базари» — поселення різних видів птахів, які живляться рибою: чайки, крячки гагарки, кайри.
Тундра. Північне узбережжя материка займає зона тундри. На заході її південна межа проходить по Північному полярному колу, а далі на схід зміщується на південь, аж до Гудзонової затоки. Клімат у тундрі субарктичний. Літо — коротке й прохолодне. Ґрунт не встигає відтанути на велику глибину. Хоча дощів тут випадає навіть менше, ніж у деяких пустелях, через низькі температури повітря вода мало випаровується й земля перенасичена вологою. Тому тундра — це заболочені безліс У тундрі мало поширені родючі тундрово-глеєві ґрунти. Тут росте небагато рослин: верес, болотні трави, багно. Чимало ягідних чагарників — чорниці, журавлина, морошка, а також карликових дерев: карликова береза, полярна верба, низькоросла вільха. Через промерзання землі коріння не може рости вглиб, а тільки в боки. Під час сильних вітрів високі дерева не утрималися б у ґрунті.
Иванов С.М., Институт мировой экономики и международных отношений РАН, Журавель В.П., ответственный секретарь журнала "Право и безопасность"
Завершение периода «холодной войны» не привело человечество к долгожданному миру и уверенности в завтрашнем дне. Пока ведущие игроки мировой политики продолжают по инерции с недоверием относиться к новым инициативам и практическим шагам друг друга, появились новые глобальные вызовы и угрозы нашей цивилизации (международный терроризм, транснациональная организованная преступность, распространение наркотиков, морское пиратство, эпидемии ранее неизвестных заболеваний, техногенные и экологические катастрофы и др.). Эскалация новых вызовов и угроз человечеству в значительной мере опережает процесс разрешения существующих геополитических проблем, региональных и локальных конфликтов.
В этих условиях Россия принимает самое активное участие в решении проблем региональной и международной безопасности, участвует в урегулировании региональных конфликтов, миротворческих операциях различных форматов (ООН, ЕС, ОБСЕ, СНГ, ОДКБ), борьбе с международным терроризмом, морским пиратством и наркоугрозой.
Свой вклад в повышение уровня международной безопасности Российская Федерация внесла и тем, что в основном разрешила свой внутренний конфликт в Чечне. Сепаратисты, опиравшиеся на экстремистские исламистские группировки внутри республики и за рубежом, потерпели политическое и военное поражение. К настоящему времени крупные бандформирования разгромлены, часть боевиков добровольно вышла из подполья и амнистирована, иностранные наемники и их эмиссары уничтожены или были вынуждены покинуть Чечню. Вооруженные вылазки бандгрупп и теракты против представителей федеральных и региональных органов власти вышли за пределы Чечни, осложнив обстановку в Ингушетии и Дагестане. Уцелевшие боевики продолжают борьбу за влияние на местах, за перераспределение денежных потоков и ресурсов, за конкретные материальные ценности. Для вербовки в свои ряды молодежи ими активно используются нерешенные региональные проблемы социально-экономического характера, клановость, высокий уровень коррупции, массовая безработица, нарушение прав человека и т.п.
Вместе с тем следует отметить, что сохраняется неурегулированность территориального спора между ингушами и осетинами за Пригородный район. Очевидно, настало время вплотную заняться этим застарелым конфликтом, который лежит больше в финансово-экономической плоскости. Дальнейшее затягивание сроков принятия государственной целевой программы по мирному переселению граждан осетинской и ингушской национальности с соблюдением интересов всех участников конфликта, по мнению ряда экспертов, опасно для страны. Деструктивные силы в регионе могут в любое время сыграть на нерешенности этого территориального спора и спровоцировать новую кровавую бойню между ингушами и осетинами. И наоборот, решив этот конфликт мирным путем, власти могли бы восстановить доверие между ингушами и осетинами и повысить авторитет федерального центра в регионе.
Анализ общей ситуации на Северном Кавказе в последние годы показывает, что одними силовыми методами с бандитизмом и терроризмом покончить не удается. Причины сохранения напряженности в регионе кроются в том, что не созданы благоприятные условия для развития инфраструктуры и социально-экономической сферы республик Северного Кавказа. Годами складывавшийся синдром финансово-экономической ущербности, убыточности региона, опасности инвестирования в местную промышленность и инфраструктуру настало время решительно преодолеть. Потенциально республики Северного Кавказа самодостаточны: все они находятся в благоприятных климатических условиях, располагают необходимыми природными ресурсами, лежат на пересечении стратегических коммуникаций, население ведет здоровый образ жизни и продолжает увеличиваться (это на фоне общей удручающей демографической ситуации в стране). Представляется, что изменение
Закономірності розташування природних зон. Завдяки особливостям географічного положення в Північній Америці існують природні зони, відсутні на материках тропічних широт. Розташування природних зон на рівнинах Північної Америки тісно пов’язане з особливостями зміни клімату. На півночі материка гається широтна зональність природних зон: вони з заходу на схід і змінюються з півночі на південь. Натомість у середній і південній частинах материка природні зони витягуються з півночі на південь. Це пояснюється різним рівнем зволоження й різницею температур у прибережних і центральних частинах материка в межах помірного та субтропічного кліматичних поясів.
- Порівняйте карту «Географічні пояси й природні зони світу» з картою «,Кліматичні пояси та області світу». З’ясуйте, які природні зони збігаються з кліматичними поясами, а які — ні. Чим це зумовлено?
Зона арктичних пустель. Арктичні пустелі займають острівну частину біля материка в межах арктичного кліматичного поясу.
Це край багаторічного льоду та снігу. Рослин тут дуже мало, майже відсутні ґрунти.
На окремих ділянках улітку ростуть мохи, лишайники, водорості.
Життя тварин пов’язане з водою. Арктичні пустелі — справжнє царство тюленів (мал. 87). Це переважно великі ссавці. Товстий шар жиру рятує їх від сильних морозів і допомагає триматися на воді. Тут чимало моржів, які мають бивні завдовжки 70-80 см. Ними тварини риють дно, шукаючи молюсків, а також пробивають у кризі лунки для дихання. Господарем Арктики вважається білий ведмідь, найбільший із сучасних хижаків. Він чудово плаває, має гострий нюх. Харчується рибою, тюленями, водоростями, не гребує мертвечиною.
На прибережних скелях існують «пташині базари» — поселення різних видів птахів, які живляться рибою: чайки, крячки гагарки, кайри.
Тундра. Північне узбережжя материка займає зона тундри. На заході її південна межа проходить по Північному полярному колу, а далі на схід зміщується на південь, аж до Гудзонової затоки. Клімат у тундрі субарктичний. Літо — коротке й прохолодне. Ґрунт не встигає відтанути на велику глибину. Хоча дощів тут випадає навіть менше, ніж у деяких пустелях, через низькі температури повітря вода мало випаровується й земля перенасичена вологою. Тому тундра — це заболочені безліс У тундрі мало поширені родючі тундрово-глеєві ґрунти. Тут росте небагато рослин: верес, болотні трави, багно. Чимало ягідних чагарників — чорниці, журавлина, морошка, а також карликових дерев: карликова береза, полярна верба, низькоросла вільха. Через промерзання землі коріння не може рости вглиб, а тільки в боки. Під час сильних вітрів високі дерева не утрималися б у ґрунті.
Объяснение: