Географічне положення. 1) У якій частині країни розташований. 2) Положення щодо столиці (відстань до неї). 3) 1з якими реriонами (областями, країнами) межує. 4) Географічні координати крайніх точок. 5) Наявність виходу до моря (за наявності вої лінії, за відсутності- найкоротша відстань до нього). характер берего-
2. Адміністративно-територiальний устрій. 1) Адміністративний центр. 2) Найбільші міста (у тому числі республіканського, обласно- го значення). 3) Кількість адміністративних районів, найбільші з них. 4) Приклади селищ міського типу. 5) Приклади сільських населених пунктів.
3. Iсторія формування та розвитку. 1) Рік утворення регіону. Зміни у складі регіону. 3) Видатні події в історії регiону. 4) Роль регіону в господарстві країни (1 зміни в часі).
4. Особливості природних умов і ресурсів. 1) Рельеф (форми рельефу, іх особливості, середні максималь- ні та мінімальні висоти). 2) Геологічна будова (переважаючі гірські породи, іх залягання). 3) Клімат (середні температури року-січня та липня;B кіль- кість і види опадів; пануючі повітряні маси; переважаючі вітри).4) Поверхневі й підземні води (pічки, їх розташування, жив- лення, режим, характер течії; озера, їх походження та по- ширення; болота, іх походження та поширення; грунтові та артезіанські води). 5) Грунтовий покрив (типи грунтів, іх основні характеристи- ки та поширення). 6) Рослинний покрив (типи рослинності, iх поширення, основні види рослин). 7) Тваринний світ (основні види, їх поширення).
5. Природокористування. 1) Природно-ресурсний потенціал регіону (мінеральні, земель- ні, водні, біологічні ресурси) та його використання. 2) Основні види забруднень довкілля. 3) Екологічна ситуація (стан атмосферного повітря, поверхне- вих і підземних вод, грунтів, рослинного покриву та тва- ринного світу). ї вплив на життедіяльність населення ре- riону. 4) Основні заходи щодо раціонального використання природ- них ресурсів та охорони довкілля.
6. Населення регіону. 1) Кількість населення (регiону, адміністративного центру, сво- го населеного пункту). 2) Структура населення (вікова, статева) та чинники, що на неї впливають (природний і механічний рухи). 3) Етнічний склад населення. 4) Особливостi зайнятості населення (трудові ресурси, еконо- мічно активне населення, безробіття, зайнятість за сфера- ми й галузями господарства).
Как изменялась природа Восточно-Европейской равнины в результате хозяйственной деятельности больше всего? На этой территории самая высокая плотность населения,много крупных городов,высокоразвитая промышленность и продвинутое сельское хозяйство.Это связано с выгодным географическим положением, благоприятными климатическими условиями и богатыми природными ресурсами.Поэтому природа Восточно-Европейской равнины очень сильно изменена человеком.
Какие компоненты природы изменены больше всего? Больше всего изменены почвы,растительный и животный мир,а также реки.
Какой вид хозяйственной деятельности больше всего влияет на изменение природы? На изменение природы больше всего повлияла вырубка лесов,распаханность почв и активная эксплуатация полезных ископаемых.
Для территориальной организации региона характерно формирование двух подрайонов, отличающихся своеобразием производственных комплексов и внутрирайонных проблем: Карело-Мурманского и Двино-Печорского.Карело-Мурманский подрайон, включающий Мурманскую область и Карелию с наименее суровыми природными условиями, протянулся вдоль мощной меридиональной транспортной оси (железнодорожная и шоссейная магистраль) Санкт-Петербург - Мурманск, дополненной на юге Беломорско-Балтийским водным путем.]
(Мурманская область является ведущим социально-экономическим комплексом Северного экономического района. Ее можно считать наиболее хозяйственно развитым и обжитым районом Крайнего Севера. Природно-экономический потенциал области определяется в первую очередь морскими биологическими, в частности рыбными ресурсами, а также крупными запасами руд цветных, редких и черных металлов, горно-металлургического и неметаллорудного сырья.Уникальные по масштабам и качеству апатитонефелиновые руды Хибинского и Ковдорского массивов определили ведущее значение Мурманской области в общероссийском производстве фосфатного сырья и в получении нефелина - ценного сырья для производства алюминия.Приоритетным направлением хозяйства области являются промышленность и прежде всего горнодобывающая, рыбная и электроэнергетика.
Республика Карелия является развитым индустриальным районом страны. Здесь представлены горнодобывающая, целлюлозно-бумажная, лесоперерабатывающая промышленность, машиностроение, цветная металлургия. Важную роль в хозяйстве республики играют рыбная промышленность и производство строительных материалов, получила развитие гидроэлектроэнергетика. Крупнейшим промышленным центром, является Петрозаводск, где производятся оборудование для целлюлозно-бумажной промышленности, тракторы, суда и т.д. Кондопожский и Сегежский промышленные узлы специализируются на продукции целлюлозно-бумажной промышленности, деревообработке, стандартном домостроении и машиностроении. Получают развитие производство оборудования для лесной и бумажной промышленности, лесохимии, производство строительных материалов, а также рыбоконсервная и судостроительная промышленность. Большое значение имеет ввод в действие на территории республики Костомукшского горно-обогатительного комбината. Сельское хозяйство специализируется на животноводстве молочно-мясного направления, птицеводстве, пригородном картофелеводстве и овощеводстве.)
[Двино-Печорский подрайон
Двино-Печорский подрайон занимает большую по размеру, но слабо и неравномерно заселенную территорию Северного района. В его состав входят Республика Коми, Архангельская область, Ненецкий автономный округ, Вологодская область.]
Ну как та так[]-Главное, (...)-Области просто на всякий случий.