Південне узбережжя Криму — найтепліша ділянка кримського узбережжя та всієї України. Клімат середземноморський субтропічний (так звані «північні субтропіки»). Циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. У Ялті буває близько 210 ясних сонячних днів на рік. Близько 150 діб на рік середня добова температура вище +15 °C. Весна розпочинається рано. Літо сухе, майже бездощове, довге і спекотне, освіжають лишень морські бризи. Опади, які приносять середземноморські циклони, випадають восени і взимку. Зима дуже тепла, тому сніг відразу тане. Середня температура липня й серпня близько +24 °C; середня температура січня близько +4 °C. Опадів випадає до 600 мм на рік.
На погоду дуже впливають Кримські гори і Чорне море. Гори влітку захищають узбережжя від сухого перегрітого повітря степу, а взимку від холодних північних вітрів. Улітку море прохолодніше, ніж суходіл, воно зменшує літню спеку. За літо вода в морі добре прогрівається і взимку воно поступово віддає тепло, зігріваючи повітря над узбережжям. Температура поверхневих шарів морської води біля узбережжя в січні-лютому +4…+6°С, у липні-серпні — до +26 °C, однак при апвелінгах можливі різкі зниження температури до +13…+16°С.
На востоке мелкосопочника расположены Наиболее высокие горы. К ним относятся Кызылрай - горно-сопочный гранитный массив (высшая точка Аксоран находится на высоте 1565 м), Каркаралинские горы (1403 м), Кент (1460 м), Чингизтау (1300 м), Баянаульские (950 м). Они сложены в основном осадочными и магматическими породами, среди которых преобладают граниты, порфириты, кварциты, песчаник и сланцы. На северных склонах растут сосновые леса, южные склоны голые и Скалистые. В подножия гор встречаются скопления обломков горных пород (осыпи). В западной части Сарыаркы выровненных и пониженных участков много, а останцовых гор и сопок встречается мало. Древние осадочные и магматические породы раннего палеозоя видны здесь только на высоких Скалистых гребнях. А на равнинах и во впадинах они погребены под озернымы и морскими отложениями палеогенового периода. На формирование рельефа этой части Сарыарки вместе с продолжительным процессом выветривания повлияли и осадочные породы мелового и палеогенового периодов. Крупная котловина - Тенгиз-Кургальжинская впадина (304 м) - разделяет западную часть Сарыарки на две части. В северо-западной части расположены горы Кокшетау, в юго-западной - Улытау. Кокшетауские горы не очень высокие (около 900 м) . Они сложены известняками, кварцитами и порфиритами палеозоя. Их склоны расчленены текучими водами. В межгорных долинах расположены необыкновенно красивые озера, на побережьях и склонах которых растут сосновые боры.
Південне узбережжя Криму — найтепліша ділянка кримського узбережжя та всієї України. Клімат середземноморський субтропічний (так звані «північні субтропіки»). Циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. У Ялті буває близько 210 ясних сонячних днів на рік. Близько 150 діб на рік середня добова температура вище +15 °C. Весна розпочинається рано. Літо сухе, майже бездощове, довге і спекотне, освіжають лишень морські бризи. Опади, які приносять середземноморські циклони, випадають восени і взимку. Зима дуже тепла, тому сніг відразу тане. Середня температура липня й серпня близько +24 °C; середня температура січня близько +4 °C. Опадів випадає до 600 мм на рік.
На погоду дуже впливають Кримські гори і Чорне море. Гори влітку захищають узбережжя від сухого перегрітого повітря степу, а взимку від холодних північних вітрів. Улітку море прохолодніше, ніж суходіл, воно зменшує літню спеку. За літо вода в морі добре прогрівається і взимку воно поступово віддає тепло, зігріваючи повітря над узбережжям. Температура поверхневих шарів морської води біля узбережжя в січні-лютому +4…+6°С, у липні-серпні — до +26 °C, однак при апвелінгах можливі різкі зниження температури до +13…+16°С.
В западной части Сарыаркы выровненных и пониженных участков много, а останцовых гор и сопок встречается мало. Древние осадочные и магматические породы раннего палеозоя видны здесь только на высоких Скалистых гребнях. А на равнинах и во впадинах они погребены под озернымы и морскими отложениями палеогенового периода.
На формирование рельефа этой части Сарыарки вместе с продолжительным процессом выветривания повлияли и осадочные породы мелового и палеогенового периодов. Крупная котловина - Тенгиз-Кургальжинская впадина (304 м) - разделяет западную часть Сарыарки на две части. В северо-западной части расположены горы Кокшетау, в юго-западной - Улытау. Кокшетауские горы не очень высокие (около 900 м) . Они сложены известняками, кварцитами и порфиритами палеозоя. Их склоны расчленены текучими водами. В межгорных долинах расположены необыкновенно красивые озера, на побережьях и склонах которых растут сосновые боры.