«Эта страна лежит между 42° и 48° северной широты, следовательно под одною широтою с северною Испаниею, южною Франциею, северною и среднею Италиею и южною Россиею, но под влиянием различных неблагоприятных физических условий имеет климат совершенно иного склада, чем вышеназванные европейские местности. Как-то странно непривычному взору видеть такое смешение форм севера и юга, которые сталкиваются здесь как в растительном, так и в животном мире. В особенности поражает вид ели, обвитой виноградом, или пробковое дерево и грецкий орех, растущие рядом с кедром и пихтой. И торжественное величие этих лесов не нарушается присутствием человека; разве только пробредёт по ним зверолов или раскинет свою юрту кочующий дикарь, но тем скорее дополнит, чем нарушит картину дикой, девственной природы. Тигр и северный олень, кабан и песец, соболь и медведь — обычные обитатели здешних лесов». Выполни задания.
Какое название носила эта территория во времена Н. М. Пржевальского, какое название она носит теперь? Запиши в тетрадь старое и современное названия.
Найди на карте современной России территорию, описанную Н. М. Пржевальским, по указанным координатам, отметь её на контурной карте и определи природные зоны к которым она относится.
Какие неблагоприятные условия имел ввиду Н. М. Пржевальский, говоря «но под влиянием различных неблагоприятных физических условий имеет климат совершенно иного склада, чем вышеназванные европейские местности».
Используя карты атласа и текст из соответствующего параграфа учебника, дополни список животных, указанных в описании Н. М. Пржевальского, характерных для этой территории. Запиши в тетрадь.
ответ:
норвегія – індустріально-аграрна країна з високою питомою вагою в економіки енергоємних галузей промисловості, а також судноплавства, риболовецького промислу і останніми роками – нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. ведучі галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтохімічна, електрометалургійна, радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, судно будівельна.
в сільському господарстві переважають дрібні фермерства. поширена виробничо-збутова кооперація. ведуча галузь м'ясомолочного напряму. було розвинуто вівчарство. важливе місце в економіки займає і лісоводство. основний вид транспорту морський. більше 90% тоннажу торгового флоту було зайнято на міжнародних перевезеннях по іноземних фрахтам. норвегія коштує на одному з перших місць в світі по внутрішніх перевезеннях пасажирів на літаках.
важливу роль грає зовнішня торгівля. за рахунок імпорту покриваються потреби в деяких видах мінерального палива, бокситів, залізної, марганцевої і хромових рудах, автомобілі і ін. експорт: продукція нафтовидобувної, нафтохімічної, лісооброблючиї, електрохімічної, електрометалургійної, промисловості, продовольство. головні зовнішньоторговельні партнери: великобританія, швеція, німеччина.
багато хто може порівняти норвегію з країною, що розвивається, оскільки її основний експорт складається головним чином з сировини (нафти, газу), а не готової промислової продукції. оброблювальна промисловість не перевищує 15% ввп. уряд приймає ряд заходів щоб змінити структуру свого експорту у бік товарів оброблювальної промисловості.
швеція – одна з самих розвинутих країн світу. за обсягом виробленої продукції випускається, вона лише трохи поступається норвегії, фінляндії і данії разом узятим. вона має крупні запаси залізняку і гідроенергії, а по лісових ресурсах не поступається фінляндією. менше 10% території країни сільськогосподарські угіддя, переважають невеликі ферми.
світовою популярністю користуються залізорудні родовища лапландії, головним чином в районах елліваре і кируна. здобута руда вивозиться по залізниці на експорт в норвезький порт нарвік і в порт лулео на березі ботнійської затоки, де знаходиться крупний металургійний комбінат.
більшість промислових підприємств в швеції належить приватним особам, проте чимале їх число знаходиться у власності держави. в швеції є могутній кооперативний рух. споживацькі і виробничі кооперативи контролюють приблизно 20% всієї роздрібної торгівлі.
в xx ст. значення сільського господарства в економіці швеції різко впало. в 1940 в сільському господарстві було зайняте десь 2 млн. чоловік, а на початку 1990-х років – всього 43 тис. як і в інших скандинавських країнах, основна галузь сільського господарства швеції – тваринництво і виробництво кормів.
машинобудування – найстаріша і сама розвинута галузь оброблювальної промисловості в скандинавських країнах. в швеції на її частку припадає десь 45% надходжень від експорту.
економіка швеції сильно залежить від зовнішньої торгівлі. в експорті швеції переважають лісопродукты і продукція машинобудування. машини і електротехнічне устаткування забезпечують 31% надходжень від експорту, причому найбільш швидко збільшується частка устаткування для теле- і радіозв'язки; пиломатеріали, целюлоза, папір і картон 18% надходжень, транспортне устаткування – 15% і хімічні продукти – 9%. головні предмети імпорту (у вартісному виразі): машини і транспортне устаткування (41%), різні споживацькі товари (14%), хімічні продукти (12%) і енергоносії (6%, переважно нафта).
объяснение: только норвегия
компоненты оболочки и их взаимодействие.
атмосфера, литосфера, гидросфера и биосфера – четыре оболочки земного шара находятся в сложном взаимодействии, взаимопроникают друг в друга. все вместе они составляют оболочку.
в оболочке развивается жизнь, проявляется деятельность воды, льда, ветра, образуются почвы, осадочные горные породы.
оболочка – это область сложного взаимопроникновения, взаимодействия космических и земных сил. она продолжает развиваться и усложняться в результате взаимодействия живой и неживой природы.
верхняя граница оболочки соответствует тропопаузе – переходному слою между тропосферой и стратосферой. над экватором этот слой располагается на высоте 16–18 км, а на полюсах – 8-10 км. на этих высотах затухают и прекращаются процессы, порождаемые взаимодействием геосфер. в стратосфере практически отсутствует водяной пар, нет вертикального перемещения воздуха, изменение температур не связано с влиянием земной поверхности. невозможна здесь и жизнь.
нижняя граница на суше проходит на глубине 3–5 км, т. е. там, где изменяются состав и свойства горных пород, отсутствуют вода в жидком состоянии и живые организмы.
оболочка земли представляет собой целостную материальную систему, качественно отличную от других геосфер земли. ее целостность определяется непрерывным взаимодействием твердых, жидких и газообразных, а с возникновением жизни – и живых веществ. все составные части оболочки взаимодействуют, используя солнечную энергию, поступающую на землю, и энергию внутренних сил земли.
взаимодействие между геосферами земли в пределах оболочки происходит в результате круговорота веществ (воды, углерода, кислорода, азота, углекислого газа и др.) .
все компоненты оболочки находятся в сложных взаимосвязях. изменение одного компонента непременно вызывает изменение и других.