Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
1. Бүгінгі таңда 4 мыңнан астам бағалы тастың түрі белгілі.
2. Бағалы тастардың барлығы қолмен табылады.
3. Алмаз – бір ғана химиялық элементтен (көміртек) тұратын әлемдегі ең бағала тас
Объяснение:
4. Адамдардың басым көпшілігі алмазды түссіз болады деп қате пікір айтады.
5. Минералдардың саны азайып бара жатқандықтан, олардың бағасы да қымбаттай түседі.
6. Минералдардың қаттылық дәрежесін анықтайтын Моос межелігі пайда болмай тұрғанда оларды түстеріне қарап таныған.
7. Нағыз зүбаржат (көк-жасыл түсті асыл зат) гауһар тастардан да қымбат.
8. Лағыл (рубин) мен жақұттың (сапфир) айырмашылығы жоқ. Тек түстерінде аздап өзгеріс көрінеді.
9. Александрит (жарық түсуіне қарай әртүрлі түспен құлпырып тұратын асыл тас) Александр ханзаданың құрметіне қойылған.
10. Әлемде қызыл зүбаржат (изумруд) өте сирек кездеседі. Оны тек Американың Юта штатынан табуға болады.
Міне ұнады деп ойлаймын ұзақ жаздым өтінем менің жалғастырды бағалашы
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение: