Антропогенний ландшафт — це різні форми прояву людської діяльності в ландшафті, які поділяються на дві групи:
Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади); Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги). Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.
Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.
У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?
На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].
Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.
Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.
Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.
ответ: Воды суши на земле имеют свои закономерности и зависят от климатических поясов и рельефа местности.Самым влажным материком считается Южная Америка, а сухим-Австралия.
Так озёра расположены там, где есть природные углубления и влажный климат.В засушливом климате много солёных и бессточных озёр.Во влажном климате много пресных и крупных озёр.Больше всего озёр в Евразии и Северной Америки.
Реки зависят от климата и поэтому имеют разные типы питания (снеговое, дождевое, ледниковое, подземное) и разный режим.Чаще всего реки полноводны в определённый сезон.Большая часть рек принадлежит бассейну Атлантического океана.
Ледники тоже зависят от климата: чем ближе к полюсам, тем их больше.Их очень много в арктическом и антарктическом климатических поясах.Также в горах их тоже много: чем выше горы и холоднее климат, тем больше там ледников.
Подземные воды зависят от количества осадков и испарения, то есть тоже от климата.Они ближе всего расположены к поверхности земли там, где много выпадает осадков и где небольшое испарение.
На земле опасные природные явления тесно связаны с размещением вод суши.Так, наводнения чаще всего бывают в устье крупных рек во время сильного таяние снега и в период сильных дождей.Сели и оползни часто бывают в горной местности после сильных дождей.Лавины чаще всего бывают в горных регионах.Половодье бывает весной, во время таяния снега на равнинных реках, или таяние ледников в горах.Ледоход бывает при потеплении на реках, это разламывание и движение льдин.
Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.
Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.
У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?
На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].
Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.
Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.
Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.
ответ: Воды суши на земле имеют свои закономерности и зависят от климатических поясов и рельефа местности.Самым влажным материком считается Южная Америка, а сухим-Австралия.
Так озёра расположены там, где есть природные углубления и влажный климат.В засушливом климате много солёных и бессточных озёр.Во влажном климате много пресных и крупных озёр.Больше всего озёр в Евразии и Северной Америки.
Реки зависят от климата и поэтому имеют разные типы питания (снеговое, дождевое, ледниковое, подземное) и разный режим.Чаще всего реки полноводны в определённый сезон.Большая часть рек принадлежит бассейну Атлантического океана.
Ледники тоже зависят от климата: чем ближе к полюсам, тем их больше.Их очень много в арктическом и антарктическом климатических поясах.Также в горах их тоже много: чем выше горы и холоднее климат, тем больше там ледников.
Подземные воды зависят от количества осадков и испарения, то есть тоже от климата.Они ближе всего расположены к поверхности земли там, где много выпадает осадков и где небольшое испарение.
На земле опасные природные явления тесно связаны с размещением вод суши.Так, наводнения чаще всего бывают в устье крупных рек во время сильного таяние снега и в период сильных дождей.Сели и оползни часто бывают в горной местности после сильных дождей.Лавины чаще всего бывают в горных регионах.Половодье бывает весной, во время таяния снега на равнинных реках, или таяние ледников в горах.Ледоход бывает при потеплении на реках, это разламывание и движение льдин.
Объяснение: