Причиной эрозии являются распашка, избыточное орошение, чрезмерное применение удобрений, пастьба скот, рубка леса. При неправильной распашке уничтожается дернина, гумусовый горизонт легко смывается талыми водами. Это часто приводит к образованию оврагов, которые наносят большой вред сельскому хозяйству: уменьшают площадь пахотных земель, понижают уровень грунтовых вод, в результате изменяется состав растительности.
Нерациональное использование пастбищ также приводит к эрозии: чрезмерно уплотняются почвы пастбищ, ухудшается их водный и воздушный режим, что затрудняет рост трав. Местами гибнет весь растительный покров, и почвы выдуваются ветром.
Чтобы сохранить плодородие почв, в республике проводятся работы по мелиорации земель. Основные её направления-агротехнические, противоэрозионные, рекультивационные, химические и другие мероприятия. В нашей стране это должно делаться обязательно, так как будущее почвенного покрова во многом зависит от деятельности человека. Кроме того, это долг человека перед природой.
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).
Объяснение:
Причиной эрозии являются распашка, избыточное орошение, чрезмерное применение удобрений, пастьба скот, рубка леса. При неправильной распашке уничтожается дернина, гумусовый горизонт легко смывается талыми водами. Это часто приводит к образованию оврагов, которые наносят большой вред сельскому хозяйству: уменьшают площадь пахотных земель, понижают уровень грунтовых вод, в результате изменяется состав растительности.
Нерациональное использование пастбищ также приводит к эрозии: чрезмерно уплотняются почвы пастбищ, ухудшается их водный и воздушный режим, что затрудняет рост трав. Местами гибнет весь растительный покров, и почвы выдуваются ветром.
Чтобы сохранить плодородие почв, в республике проводятся работы по мелиорации земель. Основные её направления-агротехнические, противоэрозионные, рекультивационные, химические и другие мероприятия. В нашей стране это должно делаться обязательно, так как будущее почвенного покрова во многом зависит от деятельности человека. Кроме того, это долг человека перед природой.
Дослідження Антарктиди
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).