Азияның ирі тау жүйелерінің бірі, Қазақстан аумағына Солтүстік, Орталық және Батыс бөлігі кіреді. Еліміздің ең биік нүктесі Хан Тәңірі шыңы, оның биіктігі6995метр, осы жерделас орнаан. Жер бедері Альпі қатпарлығында түзілген. Тай жүйесінің сілемдерінен көптеген зен Үлкен және Кіші Алматы, Талғар, Есік, Шелек, Қаскеле, Шарын, Шу және басқалары ағып өтеді. Мұнда Қазақстандағы ең үлкен мұздық орналасқан. Жалпы алғанда1009-дай мұздық бар. Табиғи зоналары биіктеген сайын ауысып отырады.
1. Площадь: Северо-Западный – 0,2 млн км2, Северный – 1,46 млн. км2. 2. Северо-Западный имеет границу с Финляндией, Северный – с Финляндией и Норвегией.
3. Северо-Западный практически не имеет полезных ископаемых, Северный – богат на полезные ископаемые, прежде всего железная руда, уголь, руды цветных металлов.
4. Население Северо-Западного экономического района составляет 8 млн. человек. В Северо-Западном районе находится второй по численности жителей город России – Санкт-Петербург. Население Северного – 4,6 млн. ч. Крупнейшим городом Северного района является Архангельск.
5. Северо-Западный район является одним из ведущих экономических районов России. Здесь развиты обрабатывающая промышленность( электронная, приборостроение, автомобилестроение, химическая промышленность и другие), высокоразвита сфера услуг (банки, торговля, транспорт и т.д.). Основой экономики Северного экономического района является добывающая промышленность – добыча железной руды, угля, руд цветных металлов. Также развито лесное хозяйство. Из обрабатывающей промышленности наибольшее значение имеют черная металлургия, деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная отрасли.
Різнорідні «моря» повітря. Великий об'єм повітря тропосфери з певними властивостями, зокрема температурою, вологістю, запиленістю, називають повітряною масою. Своїх властивостей повітряна маса набуває від земної поверхні, над якою перебуває тривалий час. Повітряна маса має значні розміри. Вертикально вона може охоплювати всю тропосферу, а по горизонталі часто поширюється на сотні й тисячі кілометрів.
За температурою розрізняють повітряні маси теплі та холодні, а за вмістом водяної пари - сухі та вологі. Сухі, або континентальні, повітряні маси утворюються над великими ділянками суходолу, а вологі, або морські, - над морями й океанами.
Повітряні маси формуються у певних широтах. Залежно від цього розрізняють п'ять типів повітряних мас: екваторіальну, тропічну, помірну, полярну арктичну та полярну антарктичну.
Полярні повітряні маси вирізняються низькими температурами, малим вмістом водяної пари у повітрі, значною прозорістю. Помірні повітряні маси формуються у помірних широтах обох півкуль. Вони можуть бути морськими та континентальними. їхня температура і вологість змінюються протягом року за сезонами. Тропічні повітряні маси утворюються у тропічних широтах як у Північній, так і в Південній півкулях. Морське тропічне повітря має досить високу температуру й вологість, континентальне - гаряче і сухе, а місцями значно запилене.
Екваторіальна повітряна маса формується поблизу екватора над океаном і суходолом. Для неї характерні високий вміст водяної пари та висока температура.
Постійна «боротьба» різних за властивостями повітряних мас. Між повітряними масами з різними властивостями виникають вузькі перехідні зони з найбільшою різницею температури, тиску і швидкості вітру. Ці зони «боротьби» повітряних мас називають атмосферними фронтами. Вони поширюються вгору в середньому на 10-12 км, а вздовж земної поверхні - на кілька сотень кілометрів. Атмосферні фронти бувають теплі і холодні.