1. З паливних ресурсів вирізняються запаси нафти та природного газу. За їх покладами Африка поступається Азії та Америці. Понад 90% запасів кам'яного вугілля Африки сконцентровано в південній частині материка. Так, близько 80% покладів припадає на ПАР, решта 10% - на Зімбабве. ПАР посідає 5-те місце у світі за покладами кам'яного вугілля. Там сконцентровано понад 10% його світових запасів, у т. ч. антрацитів. Мідним поясом Африки. Крім міді ці руди містять кобальт, свинець, цинк, уран. З нерудних ресурсів особливе значення мають африканські алмази, як технічні, так і ювелірні. Серед африканських країн бідними на мінеральні ресурси вважаються Чад, Судан, Центрально-Африканська Республіка та ряд інших країн.
Водні ресурси. В Африці водні ресурси розподілено вкрай нерівномірно.
Земельні ресурси. В Африці земельні ресурси достатньо обмежені.
У більшості субрегіонів Африки частка орних земель у структурі земельного фонду менша за середньосвітовий показник.
Лісові ресурси. Африка має 17% усіх лісових масивів планети.
Рекреаційні ресурси. Своїми природно-рекреаційними та культурно-історичними ресурсами відомі країни Північної Африки. Це морські узбережжя.
2. Загальними рисами населення Африканського регіону є дещо спадаючий «демографічний вибух», велике етнічне розмаїття та переважання сільського населення.
Система розселення. Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота мала - 39,6 осіб/км2.
Урбанізаційні процеси. За рівнем урбанізації Африка поступається всім іншим регіонам світу. Її середній показник становить 43,5%. Однак темпи урбанізації в регіоні найвищі.
Африка має найменші показники, що характеризують економічний розвиток міст.
Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (78,4%), Алжир (70,1%), Туніс (66,6%).
Нині в Африці є 36 міст-мільйонерів. Навколо великих міст сформувалися великі міські агломерації.
До категорії світових міст в Африці відносять Йоганнесбург і Кейптаун (ПАР), Каїр (Єгипет), Порт-Луї (Маврикій), Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Найробі (Кенія), Туніс (Туніс).
Смотри там где зелёные области там сельскохозяйственных угодий больше.
Объяснение:
Основные факторы, которые формируют природные зоны - внешние. Они зависят, в большей степени, от распределения солнечного тепла (т.е. от географической широты). Другой фактор — это различная увлажненность территории. В результате из-за соотношения тепла и влаги формируются различные природные зоны. Например, если территория получает много солнечного тепла, но увлажнение ее недостаточное (К=0,3), то формируются пустыни.
Каждая зона характеризуется свойственными ей климатом, почвами, растительностью и животными. Иногда внутри одной зоны встречаются участки, схожие с другими зонами.
В равнинной части Казахстана с севера на юг последовательно сменяются лесостепь, степь, полупустыня и пустыня. Вместе с тем, в этих зонах с запада на восток изменяется почвенный и растительный покров. Это объясняется усилением в этом направлении континентальности климата. В высокогорных районах республики смена зон происходит в зависимости от высоты (вертикальная зональность или высотная поясность.
1. З паливних ресурсів вирізняються запаси нафти та природного газу. За їх покладами Африка поступається Азії та Америці. Понад 90% запасів кам'яного вугілля Африки сконцентровано в південній частині материка. Так, близько 80% покладів припадає на ПАР, решта 10% - на Зімбабве. ПАР посідає 5-те місце у світі за покладами кам'яного вугілля. Там сконцентровано понад 10% його світових запасів, у т. ч. антрацитів. Мідним поясом Африки. Крім міді ці руди містять кобальт, свинець, цинк, уран. З нерудних ресурсів особливе значення мають африканські алмази, як технічні, так і ювелірні. Серед африканських країн бідними на мінеральні ресурси вважаються Чад, Судан, Центрально-Африканська Республіка та ряд інших країн.
Водні ресурси. В Африці водні ресурси розподілено вкрай нерівномірно.
Земельні ресурси. В Африці земельні ресурси достатньо обмежені.
У більшості субрегіонів Африки частка орних земель у структурі земельного фонду менша за середньосвітовий показник.
Лісові ресурси. Африка має 17% усіх лісових масивів планети.
Рекреаційні ресурси. Своїми природно-рекреаційними та культурно-історичними ресурсами відомі країни Північної Африки. Це морські узбережжя.
2. Загальними рисами населення Африканського регіону є дещо спадаючий «демографічний вибух», велике етнічне розмаїття та переважання сільського населення.
Система розселення. Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота мала - 39,6 осіб/км2.
Урбанізаційні процеси. За рівнем урбанізації Африка поступається всім іншим регіонам світу. Її середній показник становить 43,5%. Однак темпи урбанізації в регіоні найвищі.
Африка має найменші показники, що характеризують економічний розвиток міст.
Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (78,4%), Алжир (70,1%), Туніс (66,6%).
Нині в Африці є 36 міст-мільйонерів. Навколо великих міст сформувалися великі міські агломерації.
До категорії світових міст в Африці відносять Йоганнесбург і Кейптаун (ПАР), Каїр (Єгипет), Порт-Луї (Маврикій), Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Найробі (Кенія), Туніс (Туніс).
Смотри там где зелёные области там сельскохозяйственных угодий больше.
Объяснение:
Основные факторы, которые формируют природные зоны - внешние. Они зависят, в большей степени, от распределения солнечного тепла (т.е. от географической широты). Другой фактор — это различная увлажненность территории. В результате из-за соотношения тепла и влаги формируются различные природные зоны. Например, если территория получает много солнечного тепла, но увлажнение ее недостаточное (К=0,3), то формируются пустыни.
Каждая зона характеризуется свойственными ей климатом, почвами, растительностью и животными. Иногда внутри одной зоны встречаются участки, схожие с другими зонами.
В равнинной части Казахстана с севера на юг последовательно сменяются лесостепь, степь, полупустыня и пустыня. Вместе с тем, в этих зонах с запада на восток изменяется почвенный и растительный покров. Это объясняется усилением в этом направлении континентальности климата. В высокогорных районах республики смена зон происходит в зависимости от высоты (вертикальная зональность или высотная поясность.