А. Влажные экваториальные леса
Б. Саванны
В. Жаркие пустыни
Г. Степи
Д. Широколиственные и смешанные леса
Е. Тайга
Ж. Тундра
З. Ледяные пустыни
1. Эта природная зона расположена в полярных широтах Земли. Климат очень суровый: холодная продолжительная зима и короткое холодное лето. Животный и растительный мир беден. Жизнь животных связано с морем.
2. Здесь круглый год высокие температуры воздуха и четко выделяются два сезона года – влажный и сухой. Природная зона представляет собой равнину, покрытую травой, с редкими деревьями и группами кустарников.
3. Произрастают хвойные деревья: ель, пихта, лиственница, сосна.
4. Эта природная зона расположена на севере Евразии и Северной Америки. Растительный мир – мхи, лишайники, карликовая березка, полярная ива, грибы. Среди многочисленных болот пасутся стада северного оленя покрыто травой. Растительный мир – ковыль, маки, злаковые. Животный мир – суслики, сурки, хомяки, мыши. Здесь самые плодородные почвы мира – черноземы.
6. В этой природной зоне смены времен года нет. В течение всего года средняя температура воздуха +28-29*С, выпадает очень много осадков. Деревья растут ярусами. Животный мир – много обезьян, птиц, змей, живут леопарды и т.д.
7. В течение всего года очень жарко и сухо. Дожди большая редкость. Среди животных преобладают пресмыкающиеся: змеи, ящерицы.
8. Эта природная зона расположена к югу от тайги. В ней преобладают дубово-грабовые и буковые леса. Мы с вами проживаем в этой природной зоне, в нашем лесу встречаются береза, ель, рябина, клен, осина и т.д.
Надо по описанию сделать соотвестивее
Пример 1-Б
Для свого самозбереження суспільство прагне наділити нове покоління необхідними для даного суспільства навичками групового виживання, сформувати такий механізм соціальної адаптації молоді, який би перетворював нове покоління в органічну частину вже існуючого соціуму.
Відомі слова Е. Дюркгейма: якщо пристосувати індивіда до конкретних соціальних умов і сформувати індивідуальний характер у відповідності з основними рисами домінуючого соціального характеру, то людина буде діяти з найбільшою продуктивністю, необхідною і корисною суспільству, тобто буде сформовано "продуктивний характер". Саме тому метою і призначенням соціалізації є формування індивіда, який має ознаки і діє як елемент саме цього співтовариства, який буде в змозі забезпечити збереження і виживання себе як члена цього суспільства і суспільства як свого другого, колективного "Я" у взаємовідносинах з іншими групами.
Молода людина, організовуючи свою діяльність в соціальному просторі і часі, еволюціонує разом із суспільством. Передача в процесі соціалізації суспільного досвіду та знань не тільки уподібнює індивіда групі, що складає інтерес останньої, а й дозволяє йому використовувати цей символічний капітал у власних інтересах. Така подвійність відбиває поєднання конкретних напрямків соціалізації: по-перше, формування індивідуальністю власного зразка, з’ясування своєї ідентичності і, по-друге, само ототожнення з оточенням – іншими людьми, групою, ціннісними моделями. Ця подвійність достатньо умовна і зникає при конкретному розгляді ідентифікації, проте методологічна значимість такого виділення безумовна.
Відповідь:
Внаслідок сукупного впливу таких факторів як демографічне зростання, соціально-економічний розвиток та кліматичні зміни загальносвітове використання водних ресурсів в середньому зростає приблизно на 1% в рік. Очікується, що глобальна потреба у водних ресурсах буде і надалі збільшуватися приблизно такими ж темпами аж до 2050 року, що призведе до підвищення рівня водоспоживання на 20-30%.
Відповідно до доповіді Організації Об’єднаних Націй щодо стану водних ресурсів у 2019 році у світі три людини з десяти позбавлені доступу до якісної питної води. Найбільше, звичайно, потерпають від нестачі води країни Африки, Азії та Латинської Америки. Проте, багато громадян в Західній та Центральній Європі також страждають від обмеженого доступу до водних ресурсів.
Пояснення: