7 Визначення протяжності Африки з півночі на південь (уздовж 20° сх. д.) за до градусної сітки Крок перший: використовуючи карту, установіть, на якій широті починається й за- кінчується материк уздовж меридіана 20° сх. д. 32° пн. ш. і 35° пд. ш. Крок другий: з огляду на те, що один показник указує на протяжність материка в Пів- нічній півкулі, другий — у Південній, необхідно скласти ці показники. 32° + 35° = 67º. Крок третій: знаючи, що довжина дуги меридіана в 1° становить 111 км, потрібно по- множити результат попередньої дії (протяжність материка в градусах) на цю величину. 67° x 111 км = 7437 км. Визначити протяжність із заходу на схід (уздовж 10° пн. ш.) за до градусної сіт- ки можна в такій самій послідовності. Пам'ятайте, що розрахунок необхідно здійснювати вздовж паралелі, довжина дуги якої змінюється. -
Современное мировое хозяйство характеризуется быстрым ростом внешнеэкономических связей. Участию в этих связях бывшего СССР препятствовали создавшаяся в мире ситуация противоборства Запада и Востока и «железный занавес».
Начало рыночных реформ в России положило конец существовавшей в СССР государственной монополии на внешнеэкономическую деятельность и ограничениям права выхода на внешнем рынке. Такое право имел лишь ограниченный круг специализированных государственных внешнеторговых организаций. Экономика СССР, крупнейшей индустриальной державы мира, фактически была искусственно изолирована от мирового рынка и международной конкуренции. Доля страны в мировой торговле не превышала во второй половине восьмидесятых годов 4%.
Сегодня на долю России в мировом товарообороте приходится только 1%. В результате экономического кризиса в стране объем внешней торговли РФ сократился более, чем в два раза.
Международные экономические отношения включают:
международную торговлю;
кредитно-финансовые отношения;
научно-технические связи;
международные услуги;
международный туризм.
Роль России в разных формах международных экономических отношений не одинакова. Наиболее активно Россия участвует в международной торговле.
Российская Федерация имеет очень выгодное экономико-географическое положение, поскольку является по сути «мостом» между главными центрами мировой экономики. Это создаёт благоприятные условия для развития международных экономических отношений, несмотря на то, что после распада СССР, структура внешнеэкономических связей претерпела большие изменения. Если раньше главными партнерами России были бывшие республики Советского Союза и страны Восточной Европы, то теперь их место заняли страны Западной и Южной Европы, Азиатско-Тихоокеанского региона. Особо нужно отметить таких торговых партнёров России как Германия, Великобритания, Италия, США, Япония и Китай. 20% российского экспорта и импорта дают страны СНГ.
Структура внешней торговли остается традиционной для России. На мировой рынок Россия даёт значительную часть полезных ископаемых, продукцию химической и лесной промышленности.
Основной статьёй импорта являются машины, оборудование и продовольствие.
Кредитно — финансовые отношения выражаются в предоставлении займов и кредитов, экспорте и импорте капитала.
Россия, как и большинство периферийных стран, является должником финансовых организаций Запада.
Предоставление услуг Включает транспортные, строительные услуги, услуги в области страхования, рекламы и т. д.
Международный туризм — это прибыльная отрасль экономики, однако российская индустрия отдыха развита пока довольно слабо, низким остается качество предоставляемых услуг.
Таким образом, в настоящее время постепенно происходит всё более широкое включение России в международные экономические отношения.
ответ.
Під українською діаспорою розуміють українців, що знаходяться за межами України та усвідомлюють генетичну або духовну єдність з Україною.
На початку V ст. слов'янський етнічний масив охоплював близько половини сучасної території України. Східна частина країни була етнічно неоднорідною, заселена вкрай нерівномірно. Наприкінці IV ст. гуни знищили майже всі грецькі колонії, розташовані на півдні України, відбулась еміграція більшої частини готів. Чимало з етнічних спільнот, що з'являлися на півдні, були тимчасовими мешканцями України. Вони або емігрували, або зазнали етнічного перетворення (трансформації).
Білорусі, Російської Федерації)[1]. Називати їх «діаспорою» не коректно з історичного й географічного поглядів. Адже їхні предки жили і живуть сьогодні на території України в її колишніх чи сучасних етнічних межах (етнографічних кордонах). Раніше, коли не було державного кордону України, і вона існувала лише в етнічних межах, розрізняти «українську діаспору» та «закордонних українців» не було ні потреби, ні можливості.
Объяснение: