3. Вычислите, чему равна суточная амплитуда колебания температуры воздуха, если термометр показал: в 07.00 ч. + 3 С в 10.00 ч. + 5 С: в 13.00 ч. +11 С. в 17.00 ч. + 8С: в 20.00 ч. +4°C.
Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.
Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.
Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.
Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.
Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.
1.Природна зона, яка займає найбільшу площу в Африці де переважають рослини, пристосовані до сухого сезону.Это саванна.
2. Зона якій притаманні багатоярусні ліси з багатим видовим різмаїттям рослинності і тваринного світу.Это влажные экваториальные леса (гилея).
3. Зона якій характерний субтропічний клімат, із сухим жарким літом і вологою зимою,що є причиною розповсюдження вічнозелених рослин, з твердим листям і колючками.Это жёстколистные вечнозелёные леса.
4.Територія, де дощі не випадають рокам,ґрунти практично відсутні, водиться багато змій та ящірок.Это пустыня.
5. Напівпустеля Африки ,яку звуть (зеленою пустелею) або (пустельною саванною).Это Калахари.
6.Річка,що в спекотне літо не міліє,як всі інші річки пустель,а виходить з берегів: також вздовж її берегів росте рослина,із стебел якої виготовляли давній папір.Это река Нил.
7. Безводна,огорнута туманами,прибережна пустеля,що утворилась під впливом холодної Бенґельської течії.Это пустыня Намиб.
Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.
Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.
Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.
Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.
Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.
1.Природна зона, яка займає найбільшу площу в Африці де переважають рослини, пристосовані до сухого сезону.Это саванна.
2. Зона якій притаманні багатоярусні ліси з багатим видовим різмаїттям рослинності і тваринного світу.Это влажные экваториальные леса (гилея).
3. Зона якій характерний субтропічний клімат, із сухим жарким літом і вологою зимою,що є причиною розповсюдження вічнозелених рослин, з твердим листям і колючками.Это жёстколистные вечнозелёные леса.
4.Територія, де дощі не випадають рокам,ґрунти практично відсутні, водиться багато змій та ящірок.Это пустыня.
5. Напівпустеля Африки ,яку звуть (зеленою пустелею) або (пустельною саванною).Это Калахари.
6.Річка,що в спекотне літо не міліє,як всі інші річки пустель,а виходить з берегів: також вздовж її берегів росте рослина,із стебел якої виготовляли давній папір.Это река Нил.
7. Безводна,огорнута туманами,прибережна пустеля,що утворилась під впливом холодної Бенґельської течії.Это пустыня Намиб.