Під етнографічною групою або субетносами розуміють певну групу людей, що належить до конкретного етносу. Вона зберігає традиційні елементи побутової культури, діалектні відмінності в мові і складає історико-культурну спільність. Традиційно-побутові особливості етнографічних груп (субетносів) виявляються в одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, народній музиці та декоративно-прикладному мистецтві.
Поява етнографічних груп зумовлена історичними особливостями розвитку окремих територіальних груп конкретної народності чи нації, їх соціальним і політичним становищем, географічними умовами, заняттями, що позначається на культурі і побуті цих груп. Часто такі групи мають самоназву і виступають етнографічними групами (субетносами) конкретного етносу.
Важливим елементом природного середовища є природні ресурси. Слово "ресурс" означає запас, тобто те, що може бути використано у господарській діяльності людиною. Під природними ресурсами розуміють компоненти і сили природи, які безпосередньо використовуються у виробництві і є сировиною або джерелом енергії.
Компоненти і сили природи, які впливають на виробництво, але безпосередньо не використовуються у ньому, називають природними умовами. До природних умов можна віднести рельєф, клімат і т. ін. Вони дуже впливають на будівництво, транспорт, сільське господарство, але безпосередньо з них нічого не виробляють. Однак деякі природні умови у певних видах людської діяльності можуть використовуватися як ресурси. Збільшення частки компонентів і сил природи, які розглядаються як природні ресурси, пов'язано з розвитком науки і техніки. Так, енергію вітру, Сонця, внутрішню енергію Землі зараз навчилися використовувати для виробництва електроенергії. Добувається з надр землі багато корисних копалин, які раніше зовсім не використовувалися, а отже, не вважалися природними ресурсами.
За видами природні ресурси поділяються на мінеральні, кліматичні, біологічні (флористичні і фауністичні), земельні, водні, рекреаційні та ін. Крім того, їх можна групувати й за іншими ознаками: - за вичерпністю (вичерпні й невичерпні), за можливістю самовідновлення та культивування (відновлювальні і невідновлювальні), за темпами відтворення (відтворювальні і невідтворювальні), за можливістю заміни одних ресурсів іншими: замінні (метал - пластмасою або ін.) та незамінні (атмосферний кисень для дихання).
Мінеральні ресурси. До них відносять сукупність розвіданих корисних копалин, які використовуються або можуть використовуватися у господарській діяльності. Вони поділяються на паливні, рудні та нерудні.
До паливних ресурсів належать ті мінеральні ресурси, які використовуються як паливо і джерело енергії. Найважливішими видами палива є вугілля, нафта, газ, уран, торф.
Серед паливних ресурсів провідне місце належить вугіллю. Із загальних ресурсів вугілля приблизно 60 % припадає на кам'яне і 40 % на буре вугілля. Понад 90% усіх вугільних ресурсів знаходяться у північній півкулі (головним чином на північ від 30° пн. ш.). Найбагатшими на вугілля є Азія (54 %), Північна Америка (28 %) та Європа (9 %).
Під етнографічною групою або субетносами розуміють певну групу людей, що належить до конкретного етносу. Вона зберігає традиційні елементи побутової культури, діалектні відмінності в мові і складає історико-культурну спільність. Традиційно-побутові особливості етнографічних груп (субетносів) виявляються в одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, народній музиці та декоративно-прикладному мистецтві.
Поява етнографічних груп зумовлена історичними особливостями розвитку окремих територіальних груп конкретної народності чи нації, їх соціальним і політичним становищем, географічними умовами, заняттями, що позначається на культурі і побуті цих груп. Часто такі групи мають самоназву і виступають етнографічними групами (субетносами) конкретного етносу.
Объяснение:
Важливим елементом природного середовища є природні ресурси. Слово "ресурс" означає запас, тобто те, що може бути використано у господарській діяльності людиною. Під природними ресурсами розуміють компоненти і сили природи, які безпосередньо використовуються у виробництві і є сировиною або джерелом енергії.
Компоненти і сили природи, які впливають на виробництво, але безпосередньо не використовуються у ньому, називають природними умовами. До природних умов можна віднести рельєф, клімат і т. ін. Вони дуже впливають на будівництво, транспорт, сільське господарство, але безпосередньо з них нічого не виробляють. Однак деякі природні умови у певних видах людської діяльності можуть використовуватися як ресурси. Збільшення частки компонентів і сил природи, які розглядаються як природні ресурси, пов'язано з розвитком науки і техніки. Так, енергію вітру, Сонця, внутрішню енергію Землі зараз навчилися використовувати для виробництва електроенергії. Добувається з надр землі багато корисних копалин, які раніше зовсім не використовувалися, а отже, не вважалися природними ресурсами.
За видами природні ресурси поділяються на мінеральні, кліматичні, біологічні (флористичні і фауністичні), земельні, водні, рекреаційні та ін. Крім того, їх можна групувати й за іншими ознаками: - за вичерпністю (вичерпні й невичерпні), за можливістю самовідновлення та культивування (відновлювальні і невідновлювальні), за темпами відтворення (відтворювальні і невідтворювальні), за можливістю заміни одних ресурсів іншими: замінні (метал - пластмасою або ін.) та незамінні (атмосферний кисень для дихання).
Мінеральні ресурси. До них відносять сукупність розвіданих корисних копалин, які використовуються або можуть використовуватися у господарській діяльності. Вони поділяються на паливні, рудні та нерудні.
До паливних ресурсів належать ті мінеральні ресурси, які використовуються як паливо і джерело енергії. Найважливішими видами палива є вугілля, нафта, газ, уран, торф.
Серед паливних ресурсів провідне місце належить вугіллю. Із загальних ресурсів вугілля приблизно 60 % припадає на кам'яне і 40 % на буре вугілля. Понад 90% усіх вугільних ресурсів знаходяться у північній півкулі (головним чином на північ від 30° пн. ш.). Найбагатшими на вугілля є Азія (54 %), Північна Америка (28 %) та Європа (9 %).
Объяснение: