Відмінності клімату у різних частинах земної кулі спричинені трьома основними факторами: географічною широтою місцевості, переміщенням повітряних мас та характером підстилаючої поверхні.
Кліматична карта представлена показниками, що є основними при характеристиці погоди та клімату.
Чергування океанів і суходолу, розміри материків, рельєф, наявність течій – це основні фактори, що спричиняють температурні відмінності територій від середніх широтних значень.
Довгостроковий характер переміщення повітрянних мас визначає розподіл атмосферного тиску. На землі утворились три пояси низького (на екваторі та в помірних широтах) і чотири – високого (в тропічних і полярних широтах обох півкуль) тиску.
Завдяки тому, що Світовий океан є постачальником вологи в атмосферу, найбільше опадів припадає на Південну півкулю, адже саме тут переважають водні простори.
Як правило, з віддаленням від океанів углиб материків клімат стає сухішим, оскільки опади випадають у прибережних районах. Втім, є на кліматичній карті місця планети, де опади практично відсутні і на узбережжі океану. Це пов‘язане з проходженням неподалік холодних течій. Охолоджене над такими водними акваторіями повітря бідне на вологу і не утворює хмар. Саме тому на узбережжі океанів утворились найжаркіша пустеля Атакама у Південній Америці та пустеля Наміб у Африці. Суттєво впливають на розподіл температур та опадів і теплі течії.
Географічне положення материка зумовлює надходження протягом року значної кількості сонячної радіації та наявність майже скрізь високої температури. А переважання континентальних тропічних мас і низхідних рухів повітря робить цей материк найсухішим.
Більша частина материка лежить у широтах, де переважає пасатна циркуляція. Тихоокеанські повітряні маси не приносять значних опадів у внутрішні райони материка: Великий Вододільний хребет перехоплює вологу пасатів і тому рясні опади випадають тільки на навітряних схилах гір і вузькій узбережній смузі. Так, майже 40% території материка одержують менше 250 мм опадів на рік і тільки 10% - понад 1000 мм на рік.
Кліматична карта представлена показниками, що є основними при характеристиці погоди та клімату.
Чергування океанів і суходолу, розміри материків, рельєф, наявність течій – це основні фактори, що спричиняють температурні відмінності територій від середніх широтних значень.
Довгостроковий характер переміщення повітрянних мас визначає розподіл атмосферного тиску. На землі утворились три пояси низького (на екваторі та в помірних широтах) і чотири – високого (в тропічних і полярних широтах обох півкуль) тиску.
Завдяки тому, що Світовий океан є постачальником вологи в атмосферу, найбільше опадів припадає на Південну півкулю, адже саме тут переважають водні простори.
Як правило, з віддаленням від океанів углиб материків клімат стає сухішим, оскільки опади випадають у прибережних районах. Втім, є на кліматичній карті місця планети, де опади практично відсутні і на узбережжі океану. Це пов‘язане з проходженням неподалік холодних течій. Охолоджене над такими водними акваторіями повітря бідне на вологу і не утворює хмар. Саме тому на узбережжі океанів утворились найжаркіша пустеля Атакама у Південній Америці та пустеля Наміб у Африці. Суттєво впливають на розподіл температур та опадів і теплі течії.
Географічне положення материка зумовлює надходження протягом року значної кількості сонячної радіації та наявність майже скрізь високої температури. А переважання континентальних тропічних мас і низхідних рухів повітря робить цей материк найсухішим.
Більша частина материка лежить у широтах, де переважає пасатна циркуляція. Тихоокеанські повітряні маси не приносять значних опадів у внутрішні райони материка: Великий Вододільний хребет перехоплює вологу пасатів і тому рясні опади випадають тільки на навітряних схилах гір і вузькій узбережній смузі. Так, майже 40% території материка одержують менше 250 мм опадів на рік і тільки 10% - понад 1000 мм на рік.
Объяснение: