Северное Тихоокеанское течение — теплое океаническое течение в северной части Тихого океана. Продолжение течения Куросио к востоку от Японии называется Дрейфом Куросио (участок теплого течения между 142 и 160° в. д.), а затем — Северо-Тихоокеанским течением. Движется с запада на восток по направлению к берегам Северной Америки со скоростью 25-50 см/с. В восточной части Тихого океана Северо-Тихоокеанское течение севернее 40-й параллели доходит до 170°W где разветвляется на теплое Аляскинское, направляющееся к берегам Южной Аляски на север, причем часть вод попадает даже в Берингово море, а вторая ветвь под названием Калифорнийского течения отклоняется к югу в дальнейшем вливаясь в Северное пассатное течение.
Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою. Прикладом може бути вирощування морської риби, а також молюсків, креветок і водоростей у морських водоймах. Безпосередні продукти виробництва марикультури: риб'яча ікра, агар-агар, ювелірні вироби (наприклад перлини) та косметика.
Садкова культура морського вугра в Японії
В Україні марикультура — це різновид аквакультури, яка здійснюється у внутрішніх морських водах України — в Чорному і Азовському морях.
Розведення молодих риб:
Крім власне виробництва, людина займається відтворенням поголів'я риб. Спеціалізовані рибоводні заводи вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб.
Створюються штучні басейни в прибережних зонах для оселедця, сайри, тунця і для безхребетних.
Нові напрямки
Розвиток науки і техніки послужило причиною для виникнення нових напрямків марикультури. По-перше, стало можливим вирощування гідробіонтів, а по-друге, надзвичайно актуальною стала проблема очищення водного середовища від антропогенних забруднень.
Інтенсивна марикультура
Інтенсивна марикультура — це штучний вплив на одну або на всі стадії життєвого циклу об'єкта культивування.
Северное Тихоокеанское течение — теплое океаническое течение в северной части Тихого океана. Продолжение течения Куросио к востоку от Японии называется Дрейфом Куросио (участок теплого течения между 142 и 160° в. д.), а затем — Северо-Тихоокеанским течением. Движется с запада на восток по направлению к берегам Северной Америки со скоростью 25-50 см/с. В восточной части Тихого океана Северо-Тихоокеанское течение севернее 40-й параллели доходит до 170°W где разветвляется на теплое Аляскинское, направляющееся к берегам Южной Аляски на север, причем часть вод попадает даже в Берингово море, а вторая ветвь под названием Калифорнийского течения отклоняется к югу в дальнейшем вливаясь в Северное пассатное течение.
Редагувати
Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою. Прикладом може бути вирощування морської риби, а також молюсків, креветок і водоростей у морських водоймах. Безпосередні продукти виробництва марикультури: риб'яча ікра, агар-агар, ювелірні вироби (наприклад перлини) та косметика.
Садкова культура морського вугра в Японії
В Україні марикультура — це різновид аквакультури, яка здійснюється у внутрішніх морських водах України — в Чорному і Азовському морях.
Розведення молодих риб:
Крім власне виробництва, людина займається відтворенням поголів'я риб. Спеціалізовані рибоводні заводи вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб.
Створюються штучні басейни в прибережних зонах для оселедця, сайри, тунця і для безхребетних.
Нові напрямки
Розвиток науки і техніки послужило причиною для виникнення нових напрямків марикультури. По-перше, стало можливим вирощування гідробіонтів, а по-друге, надзвичайно актуальною стала проблема очищення водного середовища від антропогенних забруднень.
Інтенсивна марикультура
Інтенсивна марикультура — це штучний вплив на одну або на всі стадії життєвого циклу об'єкта культивування.