1. верхняя часть литосферы, нижняя часть атмосферы, гидросфера, особая оболочка, образованная взаимодействием биосферы. 2. Географическая кора определяется особенностями
3. Компоненты географической оболочки называются
4. Компоненты географической оболочки включают
5. Набор природных компонентов земной поверхности называется
6. Географическая кора Земли ...
7. Основные географические зоны:
8. Расположен по обе стороны от экватора, температура воздуха одинакова, времена года не разделены
9. Населяет арктический и антарктический пояса
10. Пустыня Сахара, самая большая в мире.​

Везувий

Геолокация: Расположен на берегу Неаполитанского залива в провинции Неаполь, регион Кампания. Входит в Апеннинскую горную систему, имеет высоту 1281 м. Везувий является одним из трёх действующих вулканов Италии — вулкан Этна находится на острове Сицилия, а Стромболи — на Липарских островах.

Дата последнего извержения: март 1944 г.

Вид конуса вулкана: Вулкан имеет три вложенных конуса, самый древний из которых находится снаружи и сохранился только на северном и восточном склонах. Второй конус (собственно Везувий) находится внутри. На вершине расположен кратер, на дне которого иногда появляется третий временный конус, который пропадает после сильных извержений.

Основной конус Везувия сложен из переслаивающихся пластов лавы и вулканического туфа, которые, выветриваясь, обеспечивают плодородность почвы склонов. В нижней части разбиты фруктовые сады и виноградники, выше (до высоты 800 м) произрастают сосновые леса.

Объяснение:

За походженням гірські породи поділяються на три великі групи: магматичні, осадові та метаморфічні.

Магматичні гірські породи утворились внаслідок затвердіння речовини верхньої мантії Землі, природного силікатного розплаву — магми, яка піднімаючись уверх при геотектонічних процесах, охолоджувалась та тверднула. До них належать такі гірські породи:

інтрузивні (глибинні) — магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок кристалізації магми в глибинах земної кори. Формуються в умовах повільного охолодження магми під високим тиском і за активної участі легких компонентів. Мають повнокристалічну структуру, текстура порід звичайно масивна;

гіпабісальні — загальна назва магматичних гірських порід, що утворилися на невеликих глибинах в товщі земної кори. За умовами залягання, складом і структурами гіпабісальні гірські породи займають проміжне положення між глибинними (абісальними) і ефузивними гірськими породами;

ефузивні (виливні) — магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок застигання вулканічної лави на земній поверхні. Поширені на території України. Структура — порфірова, текстура — пориста, пузириста;

пірокластичні — уламкові гірські породи, що складаються переважно з вулканічних матеріалів.

Осадові гірські породи утворились з продуктів руйнування будь-яких гірських порід, які випали в осад на поверхні землі або на дні водоймищ без участі або за до живих організмів і поділяються на:

теригенні (уламкові) — вид осадових відкладів світового океану. Геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи. Розрізняють такі їх різновиди:

алювіальні — незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеня обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина);

пролювіальні — відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання зі схилів продуктів вивітрювання;

делювіальні — продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція);

елювіальні — це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи так звану кору вивітрювання;

гляціальні — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане із сучасними або стародавніми гірськими льодовиками й материковими покривами;

органогенні (біогенні) — осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють:

фітогенні (каустобіоліти, діатоміти та ін.);

зоогенні (вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити);

змішаного походження (трепели й опоки);

хемогенні — група гірських порід, що утворилися шляхом хімічного осадонакопичення з вод або розчинів без участі біологічних процесів. У їхньому утворенні значну роль грає процес випаровування, тому хемогенні пород також називають евапоритами. Хемогенні породи поділяються на сульфатні та галоїдні породи. Найпоширенішими є сульфатні породи — це ангідрити і гіпс. Група галоїдних порід представлена кам'яною сіллю (галітом) й калійними солями (карналітом та сильвінітом). Залежно від місця виникнення, а також походження вод і розчинів хемогенні гірські породи можуть бути:

осадовими;

гідротермально-осадовими;

гідротермальними;

техногенні.