1. людина як одна з частин природи завжди взаємодіє із наступними компонентами природи: а) гідросферою; б) літосферою; в) атмосферою; г) усіма компонентами природи. 2. найбільша густота населення: а) у горах; б) у пустелях; в) на узбережжях океанів; г) на рівнинах; 3. житлові будинки не потребують опалення кліматі: а) помірному; б) арктичному; в) тропічному; 4. вплив господарської діяльності людей на природу має наслідки: а) позитивні; б) негативні; в) негативні й позитивні наслідки. 5. ічна оболонка є природним комплексом: а) дуже великим; б) найбільшим на землі; в) місцевим. 6. головною властивістю грунту є: а) водопроникність; б) пухкість; в) родючість.
Шаруашылық салаларын жіктеу, өндіру және қайта өңдеу салалары, қызмет көрсету аясы.
Мақсатқа жету үшін:
Өндіруші өнеркәсіп дегеніміздің не екенін;
Өңдеуші өнеркәсіп дегеніміздің не екенін;
Қызмет көрсету аясы дегеніміздің не екенін білуіміз керек.
Объяснение:
Шаруашылық салаларын жіктеу, өндіру және қайта өңдеу салалары, қызмет көрсету аясы.
Мақсатқа жету үшін:
Өндіруші өнеркәсіп дегеніміздің не екенін;
Өңдеуші өнеркәсіп дегеніміздің не екенін;
Қызмет көрсету аясы дегеніміздің не екенін білуіміз керек.
Географические идеи древнего мира
К очагам древней цивилизации относятся: на востоке Вавилония (на юге - междуречье Тигра и Евфрата, на севере - Ассирия), Египет и Древний Китай; на западе - Древний Рим, Древняя Греция.
Наука, как форма человеческой деятельности, возникла в древней Греции в VI - V веках до нашей эры.
Древнегреческие ученые рассматривали природу как единое целое. Основным методом науки того времени служил логический анализ, что позволило древним античным ученым сделать множество замечательных умозаключений, предвосхитивших научные открытия нового времени.
Шарообразность Земли признавали Фалес в VII веке до нашей эры, Пифагор и его школа в VI - V веке до нашей эры, а в 384 - 322 годы до нашей эры Аристотель научно обосновал идею шарообразности. И это было величайшим достижением того времени.