1) Дать определение мирового хозяйства (экономики). Выписать основные этапы развития мирового хозяйства.
2) Охарактеризовать каждый этап (что главного происходило) и дать характеристику современного
этапа

климат в саудовской аравии крайне засушливый. аравийский полуостров — одно из немногих мест на земле, где летом температура постоянно превышает 50 °c

ни единой постоянной реки.

в индокитае -все ровно наоборот. субэкваториальный муссонный муссонный климат с тремя четкими сезонами - прохладной зимой, жаркой весной и дождливым муссонным летом.

климат тут полностью определяется направлением муссонов

на большую часть индокитая основную массу влаги приносят юго-западные экваториальные муссоны. они оставляют ее главным образом на западном побережье, которое является самым влажным районом полуострова. годовое количество осадков достигает 3000 мм, и 80 % их выпадает в летние месяцы.

ответ:

объяснение:

чисельність постійного

населення україни на 1 січня 2014

року, за оцінкою, становила

45245,9 тис. осіб. з них 31081,0

тис. осіб (68,7%) – жителі міських

поселень і 14164,9 тис. осіб

(31,3%) – жителі сільської місцевості.

у структурі населення україни 53,8% (24327,6 тис. осіб)

жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. на кінець 2013 року на 1000

чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на

початок 2010 року – 1169). у міських поселеннях із 2010 року

співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в

межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок

2010 року в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а

на початок 2014 року – 1122).

на формування статевої структури населення країни в першу чергу

має вплив рівень народжуваності та смертності.

щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. так, у 2013

році від загальної кількості народжених хлопчиків народилось 51,6%, а

дівчаток – 48,4%, або ж на 100 дівчаток припадало 106 хлопчиків.

однак уже смертність дітей віком до 1 року має статеві відмінності:

у 2013 році на 1000 живонароджених відповідної статі померло 8,8

хлопчиків та 7,0 дівчаток. із віком різниця в рівнях смертності зростає.

так, починаючи з віку 20–24 роки смертність чоловіків перевищує

показник для жінок майже втричі.

індикатором суттєвої статевої диспропорції у рівнях смертності

населення є гендерна різниця

показників середньої очікуваної

тривалості життя при народженні: у

2013 році середня очікувана

тривалість життя при народженні для

чоловіків становила 66,34 року, для

жінок – 76,22 року. тобто різниця

середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та

жінками становила 9,88 року, тоді як, наприклад, у швеції та нідерландах

– 4 роки, у німеччині – 5 років.

довідково: постійне населення – це

населення, яке постійно проживає на момент

перепису на певній території, ураховуючи

тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у

місці постійного проживання не

перевищувала 12 місяців.

довідково: середня очікувана тривалість

життя населення при досягненні точного

віку – середнє число років, яке проживуть ті,

хто дожив до певного віку (початку вікового

інтервалу), за умови збереження в кожному

наступному віці сучасного рівня смертності.

загальна характеристика статево-вікового складу населення україни

на 1 січня 2014 року 3

чисельна "перевага" жінок над чоловіками у складі населення

спостерігається із 35 років та з віком збільшується: в міському населенні

починається з 28 років, у сільському – з 49 років.

статево-віковий склад населення країни – результат дії багатьох

факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних

процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціальноекономічних. їх вплив відображає статево-вікова піраміда.

статево-вікова піраміда населення україни

на початок 2014 року

загальна характеристика статево-вікового складу населення україни

4 державна служба статистики україни

в останні 12 років, незважаючи

на щорічне зменшення чисельності

населення (як загальне, так і природне

зменшення чисельності населення),

депопуляція призупинилась.

перша найбільша порожнина на

верхній частині статево-вікової

піраміди припадає на роки голодомору

(1931–1934 роки) з піком у 1933 році, після чого у 1935 році знову

спостерігається зростання народжуваності і, відповідно, збільшення

чисельності населення.

наступна порожнина склалась у роки другої світової війни і тривала

з 1942 року до 1945 року. і як відлуння демографічної кризи цієї війни –

зменшення контингентів населення, народжених у 1965–1969 роках, коли у

дітородний вік вступали особи, народжені у воєнні та перші післявоєнні

ро80-х роках відбулося зростання народжуатку ххі століття – зменшення. починаючи з 2002 року, поступово

зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статевовікової піраміди широку основу.

горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно

числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. та70 років утворилась за рахунок

ненароджених дітей другої світової війни (а не за рахунок

смертності). на піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які

спостерігатягом принаймні останніх 80 років.