1.якщо на тіло нічого не діє, то воно (спокій або прямолінійний рівномірний рух) 2.як буде рухатись тіло, якщо дія на нього інших тіл не скомпенсована? (швидкість тіла змінюється за числом чи напрямом, або одночасно) 3.чи можна вважати рух місяця навколо землі рухом за інерцією? (ні, зміна швидкості на напрямом) 4.людина стоїть на нерухомому човні, кинула на берег важкий рюкзак.. що і чому відбудеться з човном? (човен відійде від берега, при взаємодії змінюється швидкість). 5.пояснити суть інертності тіла. (для зміни швидкості потрібний певний час) 6.пояснити твердження "маса тіла – фізична величина, яка є мірою інертності тіла.” (чим більша маса тіла, тім більше часу потрібно для зміни його швидкості) 7.як маси взаємодіючих тіл пов’язані з їхніми швидкостями? (відношення мас = оберненому відношенню змін їх швидкостей) 8.пояснити, що таке сила в 1 н. (це сила, яка, діючи на тіло масою 1 кг протягом 1с, змінює його швидкість на 1 м/с) 9.за яких умов дві сили зрівноважують одна одну? (якщо вони рівні за значенням, протилежні за напрямом і прикладені до одного тіла) 10.чому гілка, на якій висить яблуко, після його відділення від гілки, відгинається в бік протилежний до руху яблука? (під дією яблука гілка прогинається, виникає протидія, яка повертає гілку після відокремлення яблука) 11.чим відрізняється сила тяжіння від ваги тіла? (природою, точками прикладання, fт – діє на тіло, p – на опору або підвіс) 12.за рахунок чого людина орієнтує своє тіло в просторі? (вестибулярний апарат) 13.поясніть, як при і динамометра визначити масу тіла. ( m = f/g) 14.пояснити дуже велике значення існування сили тертя спокою. (утримування предметів у руці, тримання цвяхів у дошці, нитки тканини, кріплення деталей машин, ходьба людини) 15.назвати причини виникнення тертя. (нерівність стичних поверхонь, взаємне притягання молекул гладеньких поверхонь) 16.від чого залежить коефіцієнт тертя ковзання? (від матеріалів, з яких виготовлені стичні тіла, від якості обробки стичних поверхонь, від наявності між стичними поверхнями інших речовин) 17.чому пластикову пляшку легко зрушити у воді навіть легким дотиком і важче, коли вона лежить на грунті? (рідке тертя менше) 18.що таке деформація? (зміна форми або об’єму) 19.чому куля, що вилетіла із дула гвинтівки в горизонтальному напрямі, не рухається рівномірно і прямолінійно, хоч за законом інерції вона мала б рухатися саме так? (на неї діють опір повітря і земне тяжіння) 20. назвати силу, яка виконує роботу при переміщенні стрілок механічного годинника. (сила пружності) 21.для чого для завантаження автомашин часто застосовують похилу площину? ("золоте” правило механіки) 22.для піднімання одного і того самого вантажу на однакову висоту використали два важелі однакових розмірів: один сталевий стержень, а другий – сталева труба. чи однаковий при цьому ккд важелів? (сталева труба менша за масою, тому її ккд більший) 23.чому для піднімання з криниці відра з водою використовують нерухомий блок, якщо він не дає виграшу в силі? (дає зміну напряму дії сили) 24.важкі двері дитина може закрити, а відкрити їй буває не під силу? чому? (між стінками рами і дверей діє сила тертя, яка збільшує силу потрібну для відкривання дверей) 25.прості механізми не виграшу в роботі, але для чого їх використовують ? (зміна напряму дії сили і виграш у силі) 26.який найбільший вантаж може підняти людина за нерухомого блоку? (при вертикальному підйомі: вантаж вага якого дорівнює вазі людини; при горизонтальному підйомі: вага вантажу визначається силою рук людини і станом поверхні на якій стоїть людина) 27.яка відмінність в будові ножиць для різання металу і ножиць для різання паперу? (ножиці для металу мають коротші ножі для різання, ніж ручки; для паперу це не обов’язково) 28.навіщо використовують нерухомий блок, якщо він не дає виграшу в силі? (для зміни напряму дії сили) 29.чому ккд механізму не може бути більшим 100 % ? (практично корисна робота завжди менша за повну роботу) 30.який простий механізм покладено в будову сокири? (клин: дві похилі площини) 31.рухомий блок дає виграш у силі? у чому він дає програш? (у відстані, яку проходить по ньому вірьовка) 32.чому дверну ручку кріплять не до середини дверей, а біля їх краю ? (чим більше плече діючої сили, тим меншу силу треьа прикладати) 33.як легше зрушити з місця завантажену підводу: силу до верхньої частини корпусу підводи, чи до верхньої частини колеса? (верхня частина корпуса підводи знаходиться вище верхньої точки колеса, а отже плече діючої сили буде більше, тому варто штовхати у корпус підводи) 34.чому горіходавкою можна роздавити горіх, мале зусилля, а рукою – ні ?
Раздел молекулярной физики, изучающий свойства вещества на основе представлений об их молекулярном строении и определенных законах взаимодействия между атомами (молекулами) , из которых состоит вещество. Считается, что частицы вещества находятся в непрерывном, беспорядочном движении и это их движение воспринимается как тепло. Молекулы взаимно притягиваются — в этом невозможно сомневаться.
Если бы на какое-то мгновение молекулы перестали притягиваться, то все жидкие и твердые тела распались бы и весь мир превратился в газ. Молекулы отталкиваются, и это несомненно, так как иначе жидкость сжималась бы так же легко, как и газ. Между молекулами действуют силы, во многом похожие на межатомные силы, о которых мы говорили выше. На больших расстояниях молекулы притягиваются слабо, при сближении сила их взаимодействия сначала растет, затем падает до нуля; при дальнейшем сближении молекулы отталкиваются. Кривая потенциальной энергии, которую мы только что рисовали для атомов, правильно передает и основные черты взаимодействия молекул. Однако между этими взаимодействиями имеются и существенные различия.
Сравним между собой, например, равновесное расстояние между атомами кислорода, образующими молекулу, и атомами кислорода двух соседних молекул, притянувшихся до равновесного расстояния. Различие будет очень заметным: атомы кислорода, образующие молекулу, устанавливаются на расстоянии 1,21 атомы кислорода разных молекул подойдут друг к другу на 2,8 . Равновесные расстояния атомов, связанных в молекулу, всегда меньше равновесных расстояний между теми же атомами, принадлежащими разным молекулам. На языке потенциальной кривой это значит: яма для атомов, связанных в молекулу, расположена ближе к началу координат, чем яма для атомов соседних молекул.
Итак, повторяем, атомы двух соседних молекул устанавливаются на более далеком расстоянии друг от друга, чем атомы, составляющие молекулу. Отсюда вытекает предположение, что молекулы легче оторвать друг от друга, чем атомы. Так оно и есть в действительности. Если энергия, необходимая для разрыва связи между атомами кислорода, образующими молекулу, равна, как говорилось выше, 116 тыс. калорий на моль, то энергия на «растаскивание» двух молекул кислорода равна всего 2 тыс. калорий на моль. Значит, на кривой потенциальной энергии молекул яма будет не только лежать дальше, но и будет менее глубокой.
Но этим не исчерпывается различие между взаимодействиями атомов, образующих молекулу, и взаимодействиями молекул. Химики показали, что атомы сцепляются в молекулу с ограниченным числом соседей. Если два атома водорода образовали молекулу, то третий атом уже не присоединится к ним для этой цели. Атом углерода не может образовать молекулу более чем с четырьмя соседями, и т. д. Это важное для химии свойство носит название валентности атомов.
Ничего подобного мы не находим в межмолекулярном взаимодействии. Притянув к себе одного соседа, молекула ни в какой степени не теряет своей «притягательной силы» . Подход соседей будет происходить до тех пор, пока хватит места.
Взаимодействие между молекулами может играть большую или меньшую роль в «жизни» молекул вещества. В свою очередь роль взаимодействия молекул вещества зависит от теплового движения. Чем тепловое движение интенсивнее, тем меньше проявляется молекулярное взаимодействие.
Три состояния вещества — газообразное, жидкое и твердое — различаются той ролью, которую играет в их существовании взаимодействие молекул.
Молекулы взаимно притягиваются — в этом невозможно сомневаться.
Если бы на какое-то мгновение молекулы перестали притягиваться, то все жидкие и твердые тела распались бы и весь мир превратился в газ. Молекулы отталкиваются, и это несомненно, так как иначе жидкость сжималась бы так же легко, как и газ. Между молекулами действуют силы, во многом похожие на межатомные силы, о которых мы говорили выше. На больших расстояниях молекулы притягиваются слабо, при сближении сила их взаимодействия сначала растет, затем падает до нуля; при дальнейшем сближении молекулы отталкиваются. Кривая потенциальной энергии, которую мы только что рисовали для атомов, правильно передает и основные черты взаимодействия молекул. Однако между этими взаимодействиями имеются и существенные различия.
Сравним между собой, например, равновесное расстояние между атомами кислорода, образующими молекулу, и атомами кислорода двух соседних молекул, притянувшихся до равновесного расстояния. Различие будет очень заметным: атомы кислорода, образующие молекулу, устанавливаются на расстоянии 1,21 атомы кислорода разных молекул подойдут друг к другу на 2,8 . Равновесные расстояния атомов, связанных в молекулу, всегда меньше равновесных расстояний между теми же атомами, принадлежащими разным молекулам. На языке потенциальной кривой это значит: яма для атомов, связанных в молекулу, расположена ближе к началу координат, чем яма для атомов соседних молекул.
Итак, повторяем, атомы двух соседних молекул устанавливаются на более далеком расстоянии друг от друга, чем атомы, составляющие молекулу. Отсюда вытекает предположение, что молекулы легче оторвать друг от друга, чем атомы. Так оно и есть в действительности. Если энергия, необходимая для разрыва связи между атомами кислорода, образующими молекулу, равна, как говорилось выше, 116 тыс. калорий на моль, то энергия на «растаскивание» двух молекул кислорода равна всего 2 тыс. калорий на моль. Значит, на кривой потенциальной энергии молекул яма будет не только лежать дальше, но и будет менее глубокой.
Но этим не исчерпывается различие между взаимодействиями атомов, образующих молекулу, и взаимодействиями молекул. Химики показали, что атомы сцепляются в молекулу с ограниченным числом соседей. Если два атома водорода образовали молекулу, то третий атом уже не присоединится к ним для этой цели. Атом углерода не может образовать молекулу более чем с четырьмя соседями, и т. д. Это важное для химии свойство носит название валентности атомов.
Ничего подобного мы не находим в межмолекулярном взаимодействии. Притянув к себе одного соседа, молекула ни в какой степени не теряет своей «притягательной силы» . Подход соседей будет происходить до тех пор, пока хватит места.
Взаимодействие между молекулами может играть большую или меньшую роль в «жизни» молекул вещества. В свою очередь роль взаимодействия молекул вещества зависит от теплового движения. Чем тепловое движение интенсивнее, тем меньше проявляется молекулярное взаимодействие.
Три состояния вещества — газообразное, жидкое и твердое — различаются той ролью, которую играет в их существовании взаимодействие молекул.