Положення кожної зорі в тій чи іншій точці діаграми визначається її фізичною природою і стадією еволюції. Тому на діаграмі Герцшпрунга-Рессела ніби зображена вся історія системи зір. В цьому і полягає її знання. Діаграма дає можливість виділити різні групи зір об’єднані спільними фізичними властивостями і встановити залежність між окремими фізичними характеристиками.
Верхня частина діаграми – зорі великої світимості, які при даному значенні температури відзначаються великими розмірами.
В нижній частині діаграми розташовані гарячі зорі більш ранніх класів.
В правій частині – більш холодні зорі, які відповідають пізнім спектральним класам.
У верхній частині діаграми знаходяться зорі, які мають найбільшу світимість (гіганти і надгіганти).
Зорі, які лежать в нижній частині діаграми мають низьку світимість і називаються карликами.
Найбагатшу зоряну діагональ, яка іде зліва вниз направо називають головною послідовністю. Вздовж неї розташовані зорі починаючи від найгарячіших до найхолодніших.
Зорі на діаграмі Герцшпрунга-Рессела розподілені не рівномірно, що відповідає існуванню певної залежності між світимістю і температурами всіх зір.
Положення кожної зорі в тій чи іншій точці діаграми визначається її фізичною природою і стадією еволюції. Тому на діаграмі Герцшпрунга-Рессела ніби зображена вся історія системи зір. В цьому і полягає її знання. Діаграма дає можливість виділити різні групи зір об’єднані спільними фізичними властивостями і встановити залежність між окремими фізичними характеристиками.
Верхня частина діаграми – зорі великої світимості, які при даному значенні температури відзначаються великими розмірами.
В нижній частині діаграми розташовані гарячі зорі більш ранніх класів.
В правій частині – більш холодні зорі, які відповідають пізнім спектральним класам.
У верхній частині діаграми знаходяться зорі, які мають найбільшу світимість (гіганти і надгіганти).
Зорі, які лежать в нижній частині діаграми мають низьку світимість і називаються карликами.
Найбагатшу зоряну діагональ, яка іде зліва вниз направо називають головною послідовністю. Вздовж неї розташовані зорі починаючи від найгарячіших до найхолодніших.
Зорі на діаграмі Герцшпрунга-Рессела розподілені не рівномірно, що відповідає існуванню певної залежності між світимістю і температурами всіх зір.
Объяснение: