от того, какая сила действует на каждую единицу площади поверхности, зависит результат действия этой силы. величина, равная отношению силы, действующей перпендикулярно поверхности, к площади этой поверхности, называется давлением.
p=f/s
за единицу давления принимается такое давление, которое производит сила в 1 н, действующая на поверхность площадью 1 м2 перпендикулярно этой поверхности.
единица давления-ньютон на квадратный метр. в честь французского ученого блез паскаля она называется паскалем(па)
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.
Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
давление. единицы давления.
от того, какая сила действует на каждую единицу площади поверхности, зависит результат действия этой силы. величина, равная отношению силы, действующей перпендикулярно поверхности, к площади этой поверхности, называется давлением.
p=f/s
за единицу давления принимается такое давление, которое производит сила в 1 н, действующая на поверхность площадью 1 м2 перпендикулярно этой поверхности.
единица давления-ньютон на квадратный метр. в честь французского ученого блез паскаля она называется паскалем(па)
1па=1 h/м2
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.