Во сколько раз отличаются промежутки времени, затрачиваемое на движение шарика для первым и последним дециметре пути? шарик движется по желобу, наклонённому на 5-10 градусов.
Ско́рость (часто обозначается {\displaystyle {\vec {v}}}{\vec {v}}, от англ. velocity или фр. vitesse, исходно от лат. vēlōcitās) — векторная физическая величина, характеризующая быстроту перемещения и направление движения материальной точки относительно выбранной системы отсчёта; по определению, равна производной радиус-вектора точки по времени[1]. Этим же словом называют и скалярную величину — либо модуль вектора скорости, либо алгебраическую скорость точки, то есть проекцию этого вектора на касательную к траектории точки
Термин «скорость» используют в науке и в широком смысле, понимая под ним быстроту изменения какой-либо величины (не обязательно радиус-вектора) в зависимости от другой (чаще подразумеваются изменения во времени, но также в пространстве или любой другой). Так, например, говорят об угловой скорости, скорости изменения температуры, скорости химической реакции, групповой скорости, скорости соединения и т. д. Математически «быстрота изменения» характеризуется производной рассматриваемой величины.
Расширениями понятия скорости являются четырёхмерная скорость, или скорость в релятивистской механике, и обобщённая скорость, или скорость в обобщённых координатах.
Гази і рідини не мають власної форми. Молекули газів вільно переміщаються у просторі, між ними практично не діють сили тяжіння. Але молекули газів знаходяться в хаотичному русі, і квадратний сантиметр поверхні будь-якого тіла за одну секунду отримує так багато ударів молекул повітря, що їх кількість записується 23-значним числом.
Спільний удар молекул створює тиск газу на поверхню.
Якщо газом наповнити посудину, то він буде займати весь об'єм посудини, до того ж кількість молекул газу в посудині можна збільшувати або зменшувати, таким чином змінювати тиск на стінки посудини. Швидкість руху молекул також залежить і від температури.
Якщо маса газу незмінна, то при підвищенні температури газу, збільшується його тиск.
Атмосферний тиск
Атмосферу Землі утримують гравітаційні сили Землі. Атмосфера Землі простягається на висоту декількох тисяч кілометрів і своєю вагою тисне на земну поверхню і на всі тіла на ній (маса 1 літра повітря приблизно дорівнює 1,29 грама). Чому це не відчувається? Тому що атмосферне повітря тисне на тіла з усіх боків з однаковим тиском.
Закон Паскаля: тиск, що діє на рідину або газ, передається без зміни в кожну точку рідини або газу.
Ско́рость (часто обозначается {\displaystyle {\vec {v}}}{\vec {v}}, от англ. velocity или фр. vitesse, исходно от лат. vēlōcitās) — векторная физическая величина, характеризующая быстроту перемещения и направление движения материальной точки относительно выбранной системы отсчёта; по определению, равна производной радиус-вектора точки по времени[1]. Этим же словом называют и скалярную величину — либо модуль вектора скорости, либо алгебраическую скорость точки, то есть проекцию этого вектора на касательную к траектории точки
Термин «скорость» используют в науке и в широком смысле, понимая под ним быстроту изменения какой-либо величины (не обязательно радиус-вектора) в зависимости от другой (чаще подразумеваются изменения во времени, но также в пространстве или любой другой). Так, например, говорят об угловой скорости, скорости изменения температуры, скорости химической реакции, групповой скорости, скорости соединения и т. д. Математически «быстрота изменения» характеризуется производной рассматриваемой величины.
Расширениями понятия скорости являются четырёхмерная скорость, или скорость в релятивистской механике, и обобщённая скорость, или скорость в обобщённых координатах.
Гази і рідини не мають власної форми. Молекули газів вільно переміщаються у просторі, між ними практично не діють сили тяжіння. Але молекули газів знаходяться в хаотичному русі, і квадратний сантиметр поверхні будь-якого тіла за одну секунду отримує так багато ударів молекул повітря, що їх кількість записується 23-значним числом.
Спільний удар молекул створює тиск газу на поверхню.
Якщо газом наповнити посудину, то він буде займати весь об'єм посудини, до того ж кількість молекул газу в посудині можна збільшувати або зменшувати, таким чином змінювати тиск на стінки посудини. Швидкість руху молекул також залежить і від температури.
Якщо маса газу незмінна, то при підвищенні температури газу, збільшується його тиск.
Атмосферний тиск
Атмосферу Землі утримують гравітаційні сили Землі. Атмосфера Землі простягається на висоту декількох тисяч кілометрів і своєю вагою тисне на земну поверхню і на всі тіла на ній (маса 1 літра повітря приблизно дорівнює 1,29 грама). Чому це не відчувається? Тому що атмосферне повітря тисне на тіла з усіх боків з однаковим тиском.
Закон Паскаля: тиск, що діє на рідину або газ, передається без зміни в кожну точку рідини або газу.