Вектор а перпендикулярен вектору b. модули а = b = 4. по- стройте сумму векторов ad + bь и разность аä - вь, если: 1) а = 2. в = 4; 2) а = -2, b = 0,5.
1. Сили пружності виникають при деформаціях тіл. Деформація – це зміна форми і розмірів тіла.
Сила пружності – це сила, що виникає при пружній деформації тіла і спрямована в бік, протилежний зміщенню частинок тіла в процесі деформації.
2. Здатність твердого тіла, конструкції чи її елементів чинити опір деформуванню від прикладеного зусилля.
Жорсткість тіла залежить від форми і розмірів тіла, від роду матеріалу.
3. Закон Гука - це твердження, згідно з яким, деформація, що виникає в пружному тілі, пропорційна прикладеній до цього тіла силі.
Для того, щоб виникли сили пружності між тілами або між окремими частинами одного і того ж тіла, необхідно, щоб тіла були деформовані, тобто щоб була змінена форма або обє'м тіла.
Тре́ние — процесс механического взаимодействия соприкасающихся тел при их относительном смещении в плоскости касания (внешнее трение) либо при относительном смещении параллельных слоёв жидкости, газа или деформируемого твёрдого тела (внутреннее трение, или вязкость). Далее в этой статье под трением понимается лишь внешнее трение. Изучением процессов трения занимается раздел физики, который называется механикой фрикционного взаимодействия, или трибологией.
Трение главным образом имеет электронную природу при условии, что вещество находится в нормальном состоянии. В сверхпроводящем состоянии вдалеке от критической температуры основным «источником» трения являются фононы, а коэффициент трения может уменьшиться в несколько раз
1. Сили пружності виникають при деформаціях тіл. Деформація – це зміна форми і розмірів тіла.
Сила пружності – це сила, що виникає при пружній деформації тіла і спрямована в бік, протилежний зміщенню частинок тіла в процесі деформації.
2. Здатність твердого тіла, конструкції чи її елементів чинити опір деформуванню від прикладеного зусилля.
Жорсткість тіла залежить від форми і розмірів тіла, від роду матеріалу.
3. Закон Гука - це твердження, згідно з яким, деформація, що виникає в пружному тілі, пропорційна прикладеній до цього тіла силі.
Для того, щоб виникли сили пружності між тілами або між окремими частинами одного і того ж тіла, необхідно, щоб тіла були деформовані, тобто щоб була змінена форма або обє'м тіла.
Тре́ние — процесс механического взаимодействия соприкасающихся тел при их относительном смещении в плоскости касания (внешнее трение) либо при относительном смещении параллельных слоёв жидкости, газа или деформируемого твёрдого тела (внутреннее трение, или вязкость). Далее в этой статье под трением понимается лишь внешнее трение. Изучением процессов трения занимается раздел физики, который называется механикой фрикционного взаимодействия, или трибологией.
Трение главным образом имеет электронную природу при условии, что вещество находится в нормальном состоянии. В сверхпроводящем состоянии вдалеке от критической температуры основным «источником» трения являются фононы, а коэффициент трения может уменьшиться в несколько раз
Объяснение: