Вариант 10-12-2.1. два заряда, находящихся в масле, притягиваются друг к другу с силой 9 мкн.каково расстояние между , если модуль каждого заряда равен 1 нкл? 2. заряд одного из одинаковых шариков в 3 раза больше другого, расстояниемежду ними 10 см. шарики в соприкосновение. на какое расстояниенадо развести шарики, чтобы сила их притяжения осталась прежней, если зарядыразноименны? 3. какую скорость приобретает протон в однородном электрическом поленапряженностью 1 кв/м за время равное 1 мкс? 4. найти напряженность и потенциал точки, расположенной на прямойсоединяющей заряды -4 нкл-и - 12 нкл, на расстоянии 3 см от первого и 3 см отвторого.5. каковы напряженность и потенциал точки, расположенной в 4 см от заряда -5,3 нклив 3 см от заряда +4 нкл? расстояние между 5 см.6. какую работу совершает электрическое однородное поле, перемещая электрониз точки с потенциалом +200 bв точку с потенциалом +100 в? 7. два параллельно соединенных конденсатора би 10 мкф зарядили так, чтозаряд перового стал 12 мккл. каково напряжение на втором конденсаторе?
Правильно только 4 и 5.
1) тела движутся в одну сторону, но только 1 разгоняется, а 2 тормозит.
Только после t2 они станут двигаться навстречу. У одного скорость отрицательна, у другого положительна.
2) Это скорости равны, а не координаты
3) ускорение как было отрицательным, так и осталось. Это скорость=0
4) У 2-го график крутой, значит скорость быстро меняется. У 1-го пологий. Верно.
5) ах(1)>0, скорость растет и тело движется вдоль оси наблюдения.
ax(2)<0, cкорость падает, тело тормозит, но до t2 движется вдоль оси. Верно.
Перший закон термодинаміки визначає енергетичний баланс на контрольній поверхні різних систем. Контрольна поверхня – уявна оболонка, якою оточують систему при розгляді потоків вхідної і вихідної енергії через неї. Елементами балансу є внутрішня енергія, робота і теплота. Підставою для складання балансу служить покладений в основу першого закону загальний закон збереження і перетворення енергії, згідно з яким енергія не зникає і не виникає, вона лише переходить з одного виду в інший у різних процесах.
Емпіричне обґрунтування першого закону термодинаміки дано дослідами Джоуля, який показав, що завжди необхідна одна і та ж сама механічна робота, щоб нагріти певну кількість води на один градус. Цей результат становить так званий принцип еквівалентності, який Томсон сформулював таким чином: якщо із термічних джерел одержується або внаслідок термічних ефектів знищується одна і та ж кількість механічної роботи, то зникає або виникає одна і та ж кількість теплоти. Існує також інше формулювання принципу еквівалентності: неможливо побудувати машину, яка б виконувала механічну роботу без втрати при цьому еквівалентної кілько сті теплоти (принцип неможливості вічно го двигуна першого роду). У термодинамічних процесах зміни стану робочих тіл останні можуть одержувати від зовнішнього середовища чи, навпаки, віддавати йому енергію у вигляді теплоти Q і у вигляді роботи L, внаслідок чого енергія буде чисельно змінюватись на ?E. Тоді, виходячи із закону збереження енергії, рівняння енергетичного балансу матиме вигляд
Q=ΔE+L.
Записаний у такому вигляді загальний принцип збереження енергії в термодинамічному процесі називається математичним виразом першого закону термодинаміки, який можна сформулювати наступним чином: в термодинамічному процесі підведена до тіла теплота в загальному випадку витрачаєть ся на зміну його енергії і здійснення зовніш ньої роботи. Якщо робоче тіло як ціле не рухається (його центр ваги нерухомий), а потенціальною енергією зовнішнього поля сил можна знехтувати, то зміна повної енергії робочого тіла буде дорівнювати зміні його внутрішньої енергії. Робота у цьому випадку являтиме собою лише роботу L розширення, при цьому
Q=ΔU+L.
Варто звернути увагу на те, що, хоч величини, які входять у рівняння першого закону термодинаміки, – внутрішня енергія, робота і кількість теплоти, – вимірюються одними і тими самими одиницями, фізичні поняття, що визначають ці величини, глибоко розрізняються. Як уже вище вказувалось, внутрішня енергія являє собою енергію, яка накопичилась робочим тілом (системою), – запас енергії, а робота і теплота характеризують енергію, що надається робочому тілу або віднімається від нього в якому-небудь процесі.
Отже, перший закон термодинаміки, який є узагальненням всієї сукупності людського досвіду, заперечує можливість створення вічних двигунів і одержання енергії із «нічого». Історія нараховує величезну кількість проектів таких двигунів, які мали б «обертатись самі по собі». Але всі спроби, у тому числі талановитіших конструкторів, були приречені на невдачу.