в трех вершинах квадрата со стороной а=40 см находятся одинаковые положительные заряды q=5∙10-5 Кл каждый. Оцените напряженность электрического поля в центре квадрата.
4.1. Чи виникнуть коливання в коливальному контурі, якщо замінити котушку індуктивності резистором?
4.2. Які перетворення енергії відбуваються при вільних незатухаючих коливаннях у коливальному контурі?
4.З. Які перетворення енергії відбуваються при вільних затухаючих коливаннях у коливальному контурі?
4.4. Ємність конденсатора коливального контуру зменшили в 2 рази. У скільки разів треба змінити індуктивність котушки, щоб частота коливань у контурі дорівнювала початковій частоті?
4.5. Який період вільних електромагнітних коливань у контурі, що складається з конденсатора ємністю 400 мкФ і котушки з індуктивністю 90 мГн?
4.6. Яка частота вільних електромагнітних коливань у контурі, що складається з конденсатора ємністю 250 пФ і котушки з індуктивністю 40 мкГн?
4.7. Ємність конденсатора коливального контуру дорівнює 0,01 мкФ. Конденсатор зарядили до напруги 40 В и з'єднали з котушкою індуктивності. У контурі виникли затухаючі коливання. Яка кількість теплоти виділилася за час повного затухання коливань?
4.8. До котушки з індуктивністю 20 мГн підключений послідовно конденсатор ємністю 6 мкФ. При якій частоті в даному кол гається резонанс?
4.9. Яку максимальну напругу має витримувати конденсатор, що підключається до джерела змінної напруги 36 В?
4.10. Амперметр змінного струму показує 20 А. Яке максимальне значення сили струму в колі?
4.11. Чи може працювати трансформатор у колі постійного струму?
4.12. У первинній обмотці трансформатора 200 витків, а у вторинної— 25 витків. Підвищує чи знижує напругу цей трансформатор? У скільки разів?
4.13. Чому коливання в коливальному контурі не припиняються у той момент, коли заряд конденсатора стає рівним нулю?
4.14. Як зміниться частота вільній коливань у коливальному контурі, якщо в котушку внести залізне осердя?
4.15. Як зміниться період вільних коливань у коливальному контурі, якщо збільшити відстань між пластинами конденсатора?
4.16. Яка різниця фаз коливань заряду на пластинах конденсатора і коливань сили струму в котушці індуктивності?
4.17. Яка різниця фаз коливань заряду і коливань напруги на пластинах конденсатора?
4.18. У коливальному контурі відбуваються вільні незатухаючі коливання з частотою 50 кГц. З якою частотою змінюється енергія електричного поля конденсатора?
4.19. Енергія магнітного поля котушки коливального контуру під час вільних коливань змінюється з частотою ЗО кГц. Яка частота коливань?
4.20. Заряд на обкладці конденсатора коливального контуру зменшився від амплітудного значення до половини цього значення. Через яку частину періоду коливань цей заряд матиме такий самий модуль, але протилежний знак?
4.21. При вільних незатухаючих коливаннях максимальне значення енергії електричної о поля конденсатора дорівнює 48 мДж. Яка енергія електричного поля в той момент, коли вона в 7 разів перевищує енергію магнітного поля котушки?
4.22. У скільки разів зміниться період коливань у коливальному контурі, якщо ємність конденсатора збільшити в 4,5 раза, а індуктивність котушки збільшити в 2 рази?
4.23. Частота коливань у коливальному контурі дорівнює 100 кГц. Якою стане частота коливань, якщо зменшити ємність конденсатора в 8 разів, а індуктивність котушки збільшити в 2 рази?
4.24. Який діапазон частот вільних коливань у контурі, якщо його індуктивність можна змінювати від 0,2 мГн до 20 мГн, а ємність — від 200 пФ до 0.02 мкФ?
4.25. Котушку якої індуктивності треба включити в коливальний контур, щоб при ємності конденсатора 200 пФ одержати частоту вільних коливань 5 МГн?
4.26. У коливальному контурі відбуваються вільні електромагніті, коливання з періодом 10 мкс. індуктивність котушки контуру дорівнює 30 мГн. Яка ємність конденсатора контуру?
4.27. Після збільшення ємності конденсатора коливального контуру на 0,06 мкФ частота коливань зменшилася в 2 рази. Знайдіть початкову ємність конденсатора, якщо індуктивність котушки не змінювалася.
4.28. Коливальний контур складається з котушки індуктивністю 120мкГн і повітряного конденсатора змінної ємності. Відстань між пластинами конденсатора дорівнює 0,2 мм, площу перекриття пластин можна змінювати від 2 см2 до 8 см2. На які частоти можна настроїти даний контур?
4.29. На рисунку наведено графік залежності від часу заряду пластини конденсатора коливального контуру. Знайдіть амплітудне значення заряду, частоту і період коливань. Запишіть рівняння залежності q(t).
Биосфера (гр. биос—тіршілік, өмір, гр. сфера — шар) — бұл ұғым биология ғылымына XIX ғасырда ене бастады. Ол кездерде бұл сөзбен тек жер жүзіндегі жануарлар дүниесі ғана аталатын. Кейінгі кездерде биосфера геологиялық мағынада да қолданылады.[1]
Биосфера - жердің тіршілік қабаты. Географиялық қабық - литосфера, гидросфера, атмосфера, биосфераның өзара әрекеттесуі. Биосфераны ғылымға 1875ж Зюсс енгізді. Биогеография - организмнің географиялық таралу заңдылықтарын зерттейді. Биоценоз-өсімдіктер мен жануарлардың майда ағзалардың бірлестігі. Географиялық қабық- жекелеген табиғат кешенінен тұрады. Табиғат кешені-табиғат компоненттерінің ұштасуы. Табиғат компоненттеріне топырақ, өсімдік, жануар т.б жатады. Ең ірі табиғат кешені-географиялық қабық немесе материктер мен мұхиттар. Табиғат зонасы-температурасы,жауын-шашыны, өсімдігі, жануары, топырағы өзара ұқсас ірі табиғат кешені. Табиғат зонасы 2 бағытта өзгереді: 1.Ендік зоналылық-табиғат зонасының ендік бағытта экватордан полюстерге қарай алмасып келуі. 2. Биіктік белдеулік-табиғат зоналарының тауларда биіктікке байланысты ауысып келуі. Биіктік белдеулерінің саны таулардың географиялық орнына және биіктігіне байланысты. Бір ендікте жатқан табиғат зонасының әр түрлі болуы мұхиттың алыс-қашықтығына жер бедеріне байланысты. Табиғат зонасы 2-ге бөлінеді: Өтпелі зона-орманды тундра, орманды дала, шөлейт, саванна. Тундра-субарктикалық белдеуде-мүк пен қына басым өскен, топырағы сазды, батпақты болып келеді. Орманды тундра-мүк пен қына қисық бұталы ағаштар өседі. Тайга-қылқан жапырақты орман зонасы,өсімдіктер:қарағай, шырша, самырсын. Дала-шөп басқан ағашсыз жазық жерлер. Шөлейт-дала мен шөлдің арасындағы өтпелі зона. Саванна-әр жерінде жеке немесе шоқ-шоқ бұталы ағаштар өсетін биік шөп басқан табиғат зонасы. Табиғат зонасының ауысып келуі климаттық белдеулермен сәйкес келеді. Арктикалық климаттық белдеу-арктикалық шөл мәңгі мұз басқан. Субэкваторлық климаттық белдеу-саванна Тропиктік климаттық белдеу-шөл Экваторлық климаттық белдеуде мәңгі жасыл ылғалды экваторлық ормандар. Географиялық қабықтағы ырғақтылық-күн мен түннің ауысуы. Географиялық қабықтағы заңдылық тұтастығы. Ырғақтылық заңдылығы-белгілі бір құбылыстардың уақыт ішінде қайталанып отыруы. Табиғат кешенінде жүретін үрдістер жылу мен ылғалға тәуелді.
Биосфера — тірі азғалар өмір сүретін жер қабаты. Жер бетінен 10—15 км биікке көтерілгенге дейінгі және 2— 3 км құрғақтан немесе мұхиттардың 10 км түбіне дейінгі жерде азғалар тіршілік етеді. Бұл терминді 1875 жылы бірінші рет Аустрияның атақты геологы Э. Зюсс ғылымға енгізді. Бірақ биосфера және оның жер бетінде жүріп жатқан процестері туралы ілімнің негізін салған академик В.И. Вернадский болды. Осы ілім бойынша, биосфера +50 %-дан – 50% -ға дейін температурасы болатын термодинамикалық қабат болып саналады.
4.1. Чи виникнуть коливання в коливальному контурі, якщо замінити котушку індуктивності резистором?
4.2. Які перетворення енергії відбуваються при вільних незатухаючих коливаннях у коливальному контурі?
4.З. Які перетворення енергії відбуваються при вільних затухаючих коливаннях у коливальному контурі?
4.4. Ємність конденсатора коливального контуру зменшили в 2 рази. У скільки разів треба змінити індуктивність котушки, щоб частота коливань у контурі дорівнювала початковій частоті?
4.5. Який період вільних електромагнітних коливань у контурі, що складається з конденсатора ємністю 400 мкФ і котушки з індуктивністю 90 мГн?
4.6. Яка частота вільних електромагнітних коливань у контурі, що складається з конденсатора ємністю 250 пФ і котушки з індуктивністю 40 мкГн?
4.7. Ємність конденсатора коливального контуру дорівнює 0,01 мкФ. Конденсатор зарядили до напруги 40 В и з'єднали з котушкою індуктивності. У контурі виникли затухаючі коливання. Яка кількість теплоти виділилася за час повного затухання коливань?
4.8. До котушки з індуктивністю 20 мГн підключений послідовно конденсатор ємністю 6 мкФ. При якій частоті в даному кол гається резонанс?
4.9. Яку максимальну напругу має витримувати конденсатор, що підключається до джерела змінної напруги 36 В?
4.10. Амперметр змінного струму показує 20 А. Яке максимальне значення сили струму в колі?
4.11. Чи може працювати трансформатор у колі постійного струму?
4.12. У первинній обмотці трансформатора 200 витків, а у вторинної— 25 витків. Підвищує чи знижує напругу цей трансформатор? У скільки разів?
4.13. Чому коливання в коливальному контурі не припиняються у той момент, коли заряд конденсатора стає рівним нулю?
4.14. Як зміниться частота вільній коливань у коливальному контурі, якщо в котушку внести залізне осердя?
4.15. Як зміниться період вільних коливань у коливальному контурі, якщо збільшити відстань між пластинами конденсатора?
4.16. Яка різниця фаз коливань заряду на пластинах конденсатора і коливань сили струму в котушці індуктивності?
4.17. Яка різниця фаз коливань заряду і коливань напруги на пластинах конденсатора?
4.18. У коливальному контурі відбуваються вільні незатухаючі коливання з частотою 50 кГц. З якою частотою змінюється енергія електричного поля конденсатора?
4.19. Енергія магнітного поля котушки коливального контуру під час вільних коливань змінюється з частотою ЗО кГц. Яка частота коливань?
4.20. Заряд на обкладці конденсатора коливального контуру зменшився від амплітудного значення до половини цього значення. Через яку частину періоду коливань цей заряд матиме такий самий модуль, але протилежний знак?
4.21. При вільних незатухаючих коливаннях максимальне значення енергії електричної о поля конденсатора дорівнює 48 мДж. Яка енергія електричного поля в той момент, коли вона в 7 разів перевищує енергію магнітного поля котушки?
4.22. У скільки разів зміниться період коливань у коливальному контурі, якщо ємність конденсатора збільшити в 4,5 раза, а індуктивність котушки збільшити в 2 рази?
4.23. Частота коливань у коливальному контурі дорівнює 100 кГц. Якою стане частота коливань, якщо зменшити ємність конденсатора в 8 разів, а індуктивність котушки збільшити в 2 рази?
4.24. Який діапазон частот вільних коливань у контурі, якщо його індуктивність можна змінювати від 0,2 мГн до 20 мГн, а ємність — від 200 пФ до 0.02 мкФ?
4.25. Котушку якої індуктивності треба включити в коливальний контур, щоб при ємності конденсатора 200 пФ одержати частоту вільних коливань 5 МГн?
4.26. У коливальному контурі відбуваються вільні електромагніті, коливання з періодом 10 мкс. індуктивність котушки контуру дорівнює 30 мГн. Яка ємність конденсатора контуру?
4.27. Після збільшення ємності конденсатора коливального контуру на 0,06 мкФ частота коливань зменшилася в 2 рази. Знайдіть початкову ємність конденсатора, якщо індуктивність котушки не змінювалася.
4.28. Коливальний контур складається з котушки індуктивністю 120мкГн і повітряного конденсатора змінної ємності. Відстань між пластинами конденсатора дорівнює 0,2 мм, площу перекриття пластин можна змінювати від 2 см2 до 8 см2. На які частоти можна настроїти даний контур?
4.29. На рисунку наведено графік залежності від часу заряду пластини конденсатора коливального контуру. Знайдіть амплітудне значення заряду, частоту і період коливань. Запишіть рівняння залежності q(t).
Объяснение:
Биосфера (гр. биос—тіршілік, өмір, гр. сфера — шар) — бұл ұғым биология ғылымына XIX ғасырда ене бастады. Ол кездерде бұл сөзбен тек жер жүзіндегі жануарлар дүниесі ғана аталатын. Кейінгі кездерде биосфера геологиялық мағынада да қолданылады.[1]
Биосфера - жердің тіршілік қабаты. Географиялық қабық - литосфера, гидросфера, атмосфера, биосфераның өзара әрекеттесуі. Биосфераны ғылымға 1875ж Зюсс енгізді. Биогеография - организмнің географиялық таралу заңдылықтарын зерттейді. Биоценоз-өсімдіктер мен жануарлардың майда ағзалардың бірлестігі. Географиялық қабық- жекелеген табиғат кешенінен тұрады. Табиғат кешені-табиғат компоненттерінің ұштасуы. Табиғат компоненттеріне топырақ, өсімдік, жануар т.б жатады. Ең ірі табиғат кешені-географиялық қабық немесе материктер мен мұхиттар. Табиғат зонасы-температурасы,жауын-шашыны, өсімдігі, жануары, топырағы өзара ұқсас ірі табиғат кешені. Табиғат зонасы 2 бағытта өзгереді: 1.Ендік зоналылық-табиғат зонасының ендік бағытта экватордан полюстерге қарай алмасып келуі. 2. Биіктік белдеулік-табиғат зоналарының тауларда биіктікке байланысты ауысып келуі. Биіктік белдеулерінің саны таулардың географиялық орнына және биіктігіне байланысты. Бір ендікте жатқан табиғат зонасының әр түрлі болуы мұхиттың алыс-қашықтығына жер бедеріне байланысты. Табиғат зонасы 2-ге бөлінеді: Өтпелі зона-орманды тундра, орманды дала, шөлейт, саванна. Тундра-субарктикалық белдеуде-мүк пен қына басым өскен, топырағы сазды, батпақты болып келеді. Орманды тундра-мүк пен қына қисық бұталы ағаштар өседі. Тайга-қылқан жапырақты орман зонасы,өсімдіктер:қарағай, шырша, самырсын. Дала-шөп басқан ағашсыз жазық жерлер. Шөлейт-дала мен шөлдің арасындағы өтпелі зона. Саванна-әр жерінде жеке немесе шоқ-шоқ бұталы ағаштар өсетін биік шөп басқан табиғат зонасы. Табиғат зонасының ауысып келуі климаттық белдеулермен сәйкес келеді. Арктикалық климаттық белдеу-арктикалық шөл мәңгі мұз басқан. Субэкваторлық климаттық белдеу-саванна Тропиктік климаттық белдеу-шөл Экваторлық климаттық белдеуде мәңгі жасыл ылғалды экваторлық ормандар. Географиялық қабықтағы ырғақтылық-күн мен түннің ауысуы. Географиялық қабықтағы заңдылық тұтастығы. Ырғақтылық заңдылығы-белгілі бір құбылыстардың уақыт ішінде қайталанып отыруы. Табиғат кешенінде жүретін үрдістер жылу мен ылғалға тәуелді.
Биосфера — тірі азғалар өмір сүретін жер қабаты. Жер бетінен 10—15 км биікке көтерілгенге дейінгі және 2— 3 км құрғақтан немесе мұхиттардың 10 км түбіне дейінгі жерде азғалар тіршілік етеді. Бұл терминді 1875 жылы бірінші рет Аустрияның атақты геологы Э. Зюсс ғылымға енгізді. Бірақ биосфера және оның жер бетінде жүріп жатқан процестері туралы ілімнің негізін салған академик В.И. Вернадский болды. Осы ілім бойынша, биосфера +50 %-дан – 50% -ға дейін температурасы болатын термодинамикалық қабат болып саналады.
Объяснение:
мен солай ойлаймын