. В интернете ответов нет. Сколько грамм серебра нужно взять, если его удельная теплоёмкость равно 250 Дж/кг*С°, а для нагревания серебра на 8 градусов потребуется количество теплоты равное 16 Дж.
​

Объяснение:

~ 8 ~

вигляді графіків і таблиць) відображаються на екрані комп’ютера;

розширюється коло можливих самостійних експериментів творчого

характер; формуються навички дослідницької діяльності.

Використання ЦВКК в освітньому процесі націлене на:

підвищення рівня мотивації та пізнавальної активності учнів;

формування готовності учнів використовувати свої знання в

реальних життєвих ситуаціях (вивчати реальний світ, моделюючи

різні процеси); реалізацію завдань інтелектуально-спрямованої

педагогіки як засобу розвитку і саморозвитку учнів в ІКТ-

насиченому середовищі; зміну в взаємодії між школярами і

педагогами в ході спільної урочної й позаурочної діяльності.

Серед основних переваг роботи з цифровим обладнанням

слід виділити для вчителя: скорочення часу на підготовку і

проведення лабораторних і практичних робіт з фізики (за умови

наявності у вчителя достатнього досвіду роботи з цифровими

пристроями), розширення спектра лабораторних і практичних робіт

з різних тем як в рамках планування урочної так і позаурочній

діяльності, можливість розробки авторських проектів

лабораторних робіт і демонстраційних експериментів; для учнів:

можливість розкриття творчого потенціалу в рамках уроків

природничого циклу, а також в дослідницькій діяльності;

можливість підвищення рівня знань в процесі активної діяльності в

ході експериментально-дослідницької роботи на уроках фізики.

Використання цифрових датчиків надає можливості

педагогам й учням проводити широкий спектр досліджень,

демонстраційних і лабораторних робіт, а також здійснювати

науково-дослідні проекти, що сприяють вирішенню

міжпредметних задач.

В рамках даного посібника реалізується завдання розкриття

основних напрямків застосування ЦВКК, а також ознайомлення

педагогів з прикладами реалізації комплексів в різних формах і

видах діяльності. Вчителі фізики отримають можливість

ознайомитися з прикладами розробки змісту окремих дослідів,

проведення яких можливе на базі використання ЦВКК,

лабораторних робіт, здійснення яких утруднено при використанні

традиційного обладнання або точність отриманих даних

недостатня для вирішення задач навчання. Методичні

рекомендації дозволять учителю самостійно організовувати

Жер шары бетінің жалпы ауданы 510,2 млн.км-ге тең. Ол материктер мен мұхиттарға бөлінген. Құрлықты құрайтын материктер мен аралдар үлесіне шамамен 149,1 млн км немесе бүкіл Жер бетінің29,2%-ы келеді.

Жер шарында барлығы алты материк бар. Материктер қалыптасуы мен қазіргі табиғат ерекшеліктеріне сәйкес, солтүстік және оңтүстік жарты шар материктеріне топтастырылып, мынадай тәртіппен қарастырылады: Еуразия (54 млн км астам), Солтүстік Америка (24,2 млн км), Оңтүстік Америка (18,3 млн км), Африка (30,3 млн км), Аустралия мен Мұхит аралдары (9,0 млн км-ге жуық), Антарктика (14 млн км). Материктерге таяу жағалаудағы қайраңдар мен материктік беткейлерде материктік аралдар орналасқан. Олар – жер қыртысындағы қозғалыстар әсерінен құрлықтың кейіннен бөлініп қалған бөліктері, көбінесе ауданы ауқымды келеді (Гренландия, Мадагаскар, Британ аралдары және т.б.). Мұхиттардың қозғалмалы бөліктерінде жанартаулық аралдар (Исландия, Гавай, Азор аралдары), ал судың беткі температурасы +25С-тан жоғары аймақтарында маржандық аралдар (Үлкен Аустрия Тосқауыл рифі, Маржан теңізінің аралдары) орналасқан. Аралдар жеке-дара және топ болып кездеседі, аралдар тобын архипелаг деп атайды. Жер шарындағы ірі архипелагтар қатарына Канаданың Арктикалық архипелагы, Малайя архипелагы, Шпицберген архипелагы жатады.

Құрлық материктерге бөлінумен қатар, дүние бөліктеріне де жіктеледі. Дүние бөліктері дегеніміз құрлықтың ашылуы мен қоныстану ерекшеліктеріне сәйкес шартты түрде ажыратылатын тарихи-географиялық ірі аймақтар. Дүние бөліктері де алтау: Еуропа, Азия, Африка, («Ескі дүние»), Америка, Аустралия, Антарктика («Жаңа Дүние»).

Жер шарының аса ірі материгі Еуразияны ежелгі грек географтары екі дүние бөлігіне ажыратқан. Бұл дүние бөліктері Месопотамияны мекендеген ежелгі халықтар – финикиялықтардың «эреб»-батыс, «асу»-шығыс деген сөздерінің негізінде Еуропа және Азия деп аталған. Кейінірек ашылған Солтүстік және Оңтүстік Америка материктері табиғат жағдайларының айырмашылықтарына қарамастан, біртұтас Америка дүние бөлігіне біріктірілген. Дүние бөліктерінің құрамына көршілес жатқан аралдар да енеді.