Тепловой поток через слой сухого котельного шлака площа- дью S = 10 м2 и толщиной d = 20 см равен Ф = 460 Вт. Какова разность температур по обе стороны слоя? У меня выходит 32,8, а в ответах 40, где ошибка??
юпі́тер — п'ята та найбільша планета сонячної системи. відстань юпітера від сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о.(740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). разом із сатурном, ураном і нептуном юпітер класифікують як газового гіганта.
юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
низка атмосферних явищ на юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з xvii століття.
юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких — іо, європа, ганімед і каллісто — було відкрито 1610 року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів наса: «піонери», «вояджери», «галілео» та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію юнона (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена наса і лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.
найдем зависимость мощности отраженного сигнала от дальности до цели. данную рассмотрим для импульсной рлс, антенна которой при коэффициенте направленного действия (кнд) ка излучает импульсную мощность ри в направлении на цель, удаленную на расстояние д от рлс. допустим для начала, что в пространстве, окружающем цель, нет потерь энергии.если бы антенна рлс была ненаправленной, то на сфере радиусом дизлучаемая мощность равномерно распределилась по поверхности 4πд2. врайоне цели при этом будет создана плотность потока мощности: . (4.1)реальная антенна направленная, и за счет этого плотность потока мощности у цели в ка раз больше: . (4.2)энергия прямой волны частично поглощается, а частично рассеивается целью. всякая реальная цель обладает направленностью вторичного излучения, а ее отражающие свойства в направлении к рлс оцениваются некоторой средней эффективной площадью рассеяния (эпр) sэфц. значит, мощность отраженной волны представляется произведением пц·sэфц, а плотность потока мощности ппрм отраженного сигнала в месте расположения приемной антенны рлс. (4.3)часть излученной мощности попадает в антенну рлс: приемная антенна в соответствии со своей эффективной площадью sэфа (приблизительно равна 0,7sа) подводит к согласованному с ней приемнику мощность сигнала.
юпі́тер — п'ята та найбільша планета сонячної системи. відстань юпітера від сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о.(740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). разом із сатурном, ураном і нептуном юпітер класифікують як газового гіганта.
юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
низка атмосферних явищ на юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з xvii століття.
юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких — іо, європа, ганімед і каллісто — було відкрито 1610 року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів наса: «піонери», «вояджери», «галілео» та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію юнона (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена наса і лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.
найдем зависимость мощности отраженного сигнала от дальности до цели. данную рассмотрим для импульсной рлс, антенна которой при коэффициенте направленного действия (кнд) ка излучает импульсную мощность ри в направлении на цель, удаленную на расстояние д от рлс. допустим для начала, что в пространстве, окружающем цель, нет потерь энергии.если бы антенна рлс была ненаправленной, то на сфере радиусом дизлучаемая мощность равномерно распределилась по поверхности 4πд2. врайоне цели при этом будет создана плотность потока мощности: . (4.1)реальная антенна направленная, и за счет этого плотность потока мощности у цели в ка раз больше: . (4.2)энергия прямой волны частично поглощается, а частично рассеивается целью. всякая реальная цель обладает направленностью вторичного излучения, а ее отражающие свойства в направлении к рлс оцениваются некоторой средней эффективной площадью рассеяния (эпр) sэфц. значит, мощность отраженной волны представляется произведением пц·sэфц, а плотность потока мощности ппрм отраженного сигнала в месте расположения приемной антенны рлс. (4.3)часть излученной мощности попадает в антенну рлс: приемная антенна в соответствии со своей эффективной площадью sэфа (приблизительно равна 0,7sа) подводит к согласованному с ней приемнику мощность сигнала.