Однажды савушкин получил двойку по . они как раз проходили тему " сила трения ". придя домой, эакинув учебник по фиэике в дальний угол, он с ненавистью подумал: "пропади ты пропадом, сила трения ". и вдруг он поскользнулся и упал на ровном месте. савушкин попытался встать, ухватившись за ножку стула. стул с легкостью выскочил из его рук и отлетев в сторону, опрокинул этажерку с книгами. в комнате начался кавардак. предметы слетали со своих мест и, кружась по комнате, сталкивались и разлетались в разные стороны. из дальнего угла, размахивая страницами, вылетел учебник . комната была похожа на космический корабль, находящийся в невесомости. савушкин, собравшись с силами, попытался поймать учебник. вдруг его осенило : по его желанию исчезла сила трения. савушкин летал по комнате и догонял учебник. наконец он ухватил его, на лету открыл заданную страницу и прочитал параграф и понял, какое огромное значение имеет сила трения в жизни. силе трения по улицам ездят автобусы, ходят люди и животные, лыжники скользят по снегу, фигуристы катаются на льду, предметы стоят на своих местах. вдруг в комнате все встало на свои места. сила трения возобновила свое действие. савушкин с облегчением вздохнул. с этого дня он стал серьезно заниматься
колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких спостерігається певна повторюваність у часі. в багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття - вібрація, осциляція. коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. "світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось"[1]. коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. такі сили називають відновлювальними. для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. найпростіший приклад - поведінка вантажу на пружині, яка показана на ій анімації. тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. в цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. якщо при коливаннях спостерігається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період т, то коливання називають періодичними. в закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як теорія коливань[2] вивчення теорії коливань є важливою складовою ї підготовки інженерів багатьох спеціальностей [3]
ответ:
колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких спостерігається певна повторюваність у часі. в багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття - вібрація, осциляція. коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. "світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось"[1]. коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. такі сили називають відновлювальними. для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. найпростіший приклад - поведінка вантажу на пружині, яка показана на ій анімації. тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. в цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. якщо при коливаннях спостерігається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період т, то коливання називають періодичними. в закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як теорія коливань[2] вивчення теорії коливань є важливою складовою ї підготовки інженерів багатьох спеціальностей [3]