Задача: m = 2 т = 2000 кг; S = 50 м; μ = 0,4; Знайти: А тр -? ΔWk - ?Розв' язок: Вважитимемо, що g = 10 м/с кв; 1). Знаходимо силу тертя: F = μ mg ; 2) Тепер роботу сили тертя: А = F*S = μ mg*S; Обчислюємо: А тр = 0,4*2000 кг*10 Н/кг *50 м = 400 000 Дж = 4*10( в 5 ст. ) Дж = 400 кДж. 3). Згідно з теоремою про кінетичну енергію тіла, робота зовнішньої сили дорівнює зміні кінетичної енергії тіла. Зміна кінетичної енергії тіла дорівнює – 400 кДж, бо енергія зменшилась ( до нуля) . Отже: робота сили тертя дорівнює А тр = - 400 кДж, а зміна кінетичної енергії тіла ΔWk = - 400 кДж. Зичу успіху!
1. ответ: ряд взаимоотношений между группами организмов (растений, животных, грибов и микроорганизмов), при котором происходит перенос вещества и энергии путём поедания одних особей другими.
2.
Трофические цепи, которые начинаются от растений, называют пастбищными пищевыми цепями. Приведем в качестве примера цепь, характерную для сообщества луга:
луговые растения → кузнечик → бурозубка → полевой лунь.
Еще один пример – пищевая цепь пресного водоема:
фитопланктон (одноклеточные водоросли) → зоопланктон (дафнии, циклопы) → мелкие рыбы (уклейки, плотва) → крупные рыбы (окуни, щуки)
Задача: m = 2 т = 2000 кг; S = 50 м; μ = 0,4; Знайти: А тр -? ΔWk - ?Розв' язок: Вважитимемо, що g = 10 м/с кв; 1). Знаходимо силу тертя: F = μ mg ; 2) Тепер роботу сили тертя: А = F*S = μ mg*S; Обчислюємо: А тр = 0,4*2000 кг*10 Н/кг *50 м = 400 000 Дж = 4*10( в 5 ст. ) Дж = 400 кДж. 3). Згідно з теоремою про кінетичну енергію тіла, робота зовнішньої сили дорівнює зміні кінетичної енергії тіла. Зміна кінетичної енергії тіла дорівнює – 400 кДж, бо енергія зменшилась ( до нуля) . Отже: робота сили тертя дорівнює А тр = - 400 кДж, а зміна кінетичної енергії тіла ΔWk = - 400 кДж. Зичу успіху!
Объяснение:
1. ответ: ряд взаимоотношений между группами организмов (растений, животных, грибов и микроорганизмов), при котором происходит перенос вещества и энергии путём поедания одних особей другими.
2.
Трофические цепи, которые начинаются от растений, называют пастбищными пищевыми цепями. Приведем в качестве примера цепь, характерную для сообщества луга:
луговые растения → кузнечик → бурозубка → полевой лунь.
Еще один пример – пищевая цепь пресного водоема:
фитопланктон (одноклеточные водоросли) → зоопланктон (дафнии, циклопы) → мелкие рыбы (уклейки, плотва) → крупные рыбы (окуни, щуки)
На 3 И 4 посмотри в инете