Молекулярно-кинетическая теория (сокращённо МКТ) — теория, возникшая в XIX веке и рассматривающая строение вещества, в основном газов, с точки зрения трёх основных приближенно верных положений:
все тела состоят из частиц: атомов, молекул и ионов;
частицы находятся в непрерывном хаотическом движении (тепловом);
частицы взаимодействуют друг с другом путём абсолютно упругих столкновений.
МКТ стала одной из самых успешных физических теорий и была подтверждена целым рядом опытных фактов. Основными доказательствами положений МКТ стали:
Диффузия
Броуновское движение
Изменение агрегатных состояний вещества
На основе МКТ развит целый ряд разделов современной физики, в частности, физическая кинетика и статистическая механика. В этих разделах физики изучаются не только молекулярные (атомные или ионные) системы, находящиеся не только в «тепловом» движении, и взаимодействующие не только через абсолютно упругие столкновения. Термин же молекулярно-кинетическая теория в современной теоретической физике уже практически не используется, хотя он встречается в учебниках по курсу общей физики.
Якщо потерти, наприклад, ебонітову паличку об хутро, то ебоніт набуває властивості притягувати до себе легкі предмети, тобто, говорять, що ебоніт зарядився або на поверхні ебоніту створили електричний заряд. Що ж таке електричний заряд, які його властивості і види?
? - Які ж існують види електричних зарядів?
Дослід 2.1
Зарядимо два електроскопа: один з до скляної палички, натертої об шовк, а інший - з до ебонітової палички, натертої об хутро. Причому, зарядимо ці електроскопи таким чином, щоб відхилення листків обох електроскопів було однаковим. Через деякий час обидва електроскопи виявляться незарядженими, а це означає, що заряди скла і ебоніту, взяті в однакових кількостях, нейтралізують (компенсують один одного).
Це свідчить про те, що існує два види електричного заряду.
Якщо в цих дослідах використовували б інші наелектризовані речовини, то одні з них проявляли б такі електричні властивості як скло, натерте об шовк, а інші - як ебоніт, натертий хутром. Таким чином, не дивлячись на розмаїття різних речовин в природі, існує лише два різних роди заряду.
Ми бачимо, що заряди скла і ебоніту компенсують один одного, а величинам, які при додаванні зменшують одна одну, прийнято приписувати різні знаки. Тому було запропоновано приписувати і електричним зарядам різні знаки, розділяючи їх на позитивні і негативні.
Молекулярно-кинетическая теория (сокращённо МКТ) — теория, возникшая в XIX веке и рассматривающая строение вещества, в основном газов, с точки зрения трёх основных приближенно верных положений:
все тела состоят из частиц: атомов, молекул и ионов;
частицы находятся в непрерывном хаотическом движении (тепловом);
частицы взаимодействуют друг с другом путём абсолютно упругих столкновений.
МКТ стала одной из самых успешных физических теорий и была подтверждена целым рядом опытных фактов. Основными доказательствами положений МКТ стали:
Диффузия
Броуновское движение
Изменение агрегатных состояний вещества
На основе МКТ развит целый ряд разделов современной физики, в частности, физическая кинетика и статистическая механика. В этих разделах физики изучаются не только молекулярные (атомные или ионные) системы, находящиеся не только в «тепловом» движении, и взаимодействующие не только через абсолютно упругие столкновения. Термин же молекулярно-кинетическая теория в современной теоретической физике уже практически не используется, хотя он встречается в учебниках по курсу общей физики.
Якщо потерти, наприклад, ебонітову паличку об хутро, то ебоніт набуває властивості притягувати до себе легкі предмети, тобто, говорять, що ебоніт зарядився або на поверхні ебоніту створили електричний заряд. Що ж таке електричний заряд, які його властивості і види?
? - Які ж існують види електричних зарядів?
Дослід 2.1
Зарядимо два електроскопа: один з до скляної палички, натертої об шовк, а інший - з до ебонітової палички, натертої об хутро. Причому, зарядимо ці електроскопи таким чином, щоб відхилення листків обох електроскопів було однаковим. Через деякий час обидва електроскопи виявляться незарядженими, а це означає, що заряди скла і ебоніту, взяті в однакових кількостях, нейтралізують (компенсують один одного).
Це свідчить про те, що існує два види електричного заряду.
Якщо в цих дослідах використовували б інші наелектризовані речовини, то одні з них проявляли б такі електричні властивості як скло, натерте об шовк, а інші - як ебоніт, натертий хутром. Таким чином, не дивлячись на розмаїття різних речовин в природі, існує лише два різних роди заряду.
Ми бачимо, що заряди скла і ебоніту компенсують один одного, а величинам, які при додаванні зменшують одна одну, прийнято приписувати різні знаки. Тому було запропоновано приписувати і електричним зарядам різні знаки, розділяючи їх на позитивні і негативні.
Объяснение: