1. Обозначим оптическую силу дедушкиного глаза, считая его тонкой линзой, D0, а расстояние от неё до сетчатки — f. Без очков, когда глаз дальнозоркий, оптической силы D0 не хватает, и изображение получается нерезким, позади сетчатки.
2. Запишем формулу тонкой линзы в первом случае, с очками силой D1
+=D0+D2
Тут мы учли сложение оптических сил глаза и первых очков, которые дают возможность фокусировки изображения текста на сетчатке при его расстоянии от глаза и очков d0.
3. Во втором случае, с очками силой D2 и расстоянием до предмета d1, эта формула выглядит аналогично:
Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів. Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : {\displaystyle {\sqrt[{1/12}]{2}}}, тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.
4,7
Объяснение:
1. Обозначим оптическую силу дедушкиного глаза, считая его тонкой линзой, D0, а расстояние от неё до сетчатки — f. Без очков, когда глаз дальнозоркий, оптической силы D0 не хватает, и изображение получается нерезким, позади сетчатки.
2. Запишем формулу тонкой линзы в первом случае, с очками силой D1
+=D0+D2
Тут мы учли сложение оптических сил глаза и первых очков, которые дают возможность фокусировки изображения текста на сетчатке при его расстоянии от глаза и очков d0.
3. Во втором случае, с очками силой D2 и расстоянием до предмета d1, эта формула выглядит аналогично:
4. Вычитая из второго уравнения первое, имеем
откуда
D2=D1+ примерно 2+6,67-4 примерно 4,7 диоптрии.
Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів. Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : {\displaystyle {\sqrt[{1/12}]{2}}}, тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.