На тело массой 2кг действуют силы 3Н, 4Н и 5Н направленные вдоль прямой линии. Ускорение тела 3м/с в квадрате. А) Нарисуйте силы действующие на тело. Б) Какую силу и в каком направлении надо добавить, чтоб тело покоилось
Прісна вода, через унікальною молекулярної структури, має максимальну щільність при температурі +4С. І коли температура води продовжує знижуватися, в озері відбувається поділ шарів з різною температурою, утворюється сезонний термоклин.
Вода з температурою +1-2°С завжди легше, ніж шар води з температурою +4°С, який розташований на дні. Через слабку циркуляції водних мас (а ми пам'ятаємо, що це не річка, глибоке озеро) активного перемішування та вирівнювання температури не відбувається. З цієї причини вода з температурою близько +4 градусів завжди знаходиться в нижній частині водойми. Поступово наростаючий шар льоду і більш холодна вода у верхній частині водойми не дають промерзнути до дна озера. Риби та інші водні мешканці продовжують жити в озері, не побоюючись перетворитися на шматок льоду.
Кинети́ческая эне́ргия — скалярная функция, являющаяся мерой движения материальных точек, образующих рассматриваемую механическую систему, и зависящая только от масс и модулей скоростей этих точек[1]. Работа всех сил, действующих на материальную точку при её перемещении, идёт на приращение кинетической энергии[2]. Для движения со скоростями значительно меньше скорости света кинетическая энергия записывается как
где индекс {\displaystyle \ i} нумерует материальные точки. Часто выделяют кинетическую энергию поступательного и вращательного движения[3]. Более строго, кинетическая энергия есть разность между полной энергией системы и её энергией покоя; таким образом, кинетическая энергия — часть полной энергии, обусловленная движением[4]. Когда тело не движется, его кинетическая энергия равна нулю. Возможные обозначения кинетической энергии: {\displaystyle T}, {\displaystyle E_{kin}}, {\displaystyle K} и другие. В системе СИ она измеряется в джоулях
Прісна вода, через унікальною молекулярної структури, має максимальну щільність при температурі +4С. І коли температура води продовжує знижуватися, в озері відбувається поділ шарів з різною температурою, утворюється сезонний термоклин.
Вода з температурою +1-2°С завжди легше, ніж шар води з температурою +4°С, який розташований на дні. Через слабку циркуляції водних мас (а ми пам'ятаємо, що це не річка, глибоке озеро) активного перемішування та вирівнювання температури не відбувається. З цієї причини вода з температурою близько +4 градусів завжди знаходиться в нижній частині водойми. Поступово наростаючий шар льоду і більш холодна вода у верхній частині водойми не дають промерзнути до дна озера. Риби та інші водні мешканці продовжують жити в озері, не побоюючись перетворитися на шматок льоду.
Кинети́ческая эне́ргия — скалярная функция, являющаяся мерой движения материальных точек, образующих рассматриваемую механическую систему, и зависящая только от масс и модулей скоростей этих точек[1]. Работа всех сил, действующих на материальную точку при её перемещении, идёт на приращение кинетической энергии[2]. Для движения со скоростями значительно меньше скорости света кинетическая энергия записывается как
{\displaystyle T=\sum {{m_{i}v_{i}^{2}} \over 2}},
где индекс {\displaystyle \ i} нумерует материальные точки. Часто выделяют кинетическую энергию поступательного и вращательного движения[3]. Более строго, кинетическая энергия есть разность между полной энергией системы и её энергией покоя; таким образом, кинетическая энергия — часть полной энергии, обусловленная движением[4]. Когда тело не движется, его кинетическая энергия равна нулю. Возможные обозначения кинетической энергии: {\displaystyle T}, {\displaystyle E_{kin}}, {\displaystyle K} и другие. В системе СИ она измеряется в джоулях